Дисципліни
Археологія ранніх слов`ян
Курс розрахований на студентів магістерської програми «Археологія» першого року навчання. Він є однією з базових дисциплін для опанування знаннями з археології та історії України періоду від рубежу ер до появи києворуської держави, пов’язаного з генезисом та історичним становленням давніх слов’ян та початками етногенезу етногенезу українців. У курсі «Археологія ранніх слов’ян» розглядаються основні етапи формування та історичного розвитку давніх слов’ян. Курс включає три основні блоки питань: 1) походження та історичний розвиток давніх слов’ян; 2) культура, господарство та побут східних слов’ян за від рубежу ери до кінця І тис. н.е. за археологічними джерелами; 3) культурна, економічна та військово-політична взаємодія слов’ян з іншими етнічними групами. Розвиток східних слов’ян розглядаються на широкому культурному й історичному тлі. На прикладі археологічних культур та історичних суспільств, пов’язаних з етногенезом слов’ян розглядаються такі аспекти як система палеоекологія, явища культурної трансформації та наступності, міграцій, культурної взаємодії. Студенти ознайомляться з сучасними методами різнобічного аналізу різних категорій артефактів, археологічних комплексів та пам’яток. Слухачі курсу довідаються також про новітні підходи та методики реконструкцій екологічно-господарської моделі давнього населення, культурних та етнічних процесів.
Епоха бронзи України
Доба бронзи є однією з найзначніших епох у розвитку людства. Виділена спочатку за певними матеріальними ознаками, вона з часом набула соціологічного змісту. За доби бронзи яскраво проявилася нерівномірність у розвитку окремих регіонів Старого Світу. На Близькому Сході з’явилися перші держави, сформувалися підвалини Європейської цивілізації. Порівняно з попередніми епохами прискорюється економічний та суспільний розвиток людства. Виникнення стосунків між цивілізаційними центрами та периферією призводить до ускладнення соціального розвитку. Кліматичні зміни стали підґрунтям виникнення рухливих форм скотарства, що призвело до виникнення неурбаністичного шляху розвитку скотарських народів. Доба бронзи характеризується появою професійних воїнів. Для неї вже характерні не окремі сутички, а цілі періоди військової діяльності, політичної нестабільності. Надлишковий ріст населення, екологічні катастрофи спричиняли міграції, які йшли за торгівельними шляхами, за природними зонами тощо. За доби бронзи формується у кожного етносу своя власна релігійна система, яка відбиває нові риси у суспільних відносинах. Тенденції суспільного розвитку доби бронзи стали підґрунтям для формування соціальних систем раннього залізного віку. Територія України завдяки своєму географічному положенню дуже швидко потрапляє до орбіти впливів Давнього Сходу. Південь України розвивався випереджаючими порівняно з північчю темпами. У різний час населення території України за доби бронзи відносилося до різноманітних груп індоєвропейців, а процеси, які фіксуються тут, були лише часткою тих процесів, які охоплювали як Європу, так й Азію. З часом населення доби бронзи, що мешкало на теренах України, саме поширювало свої впливи на північ, північний захід та схід. Саме на території України формується балто-слов’яно-германська мовна спільність. Саме тут ми знаходимо предків східних слов’ян. У результаті вивчення курсу студент повинен: знати: основні характеристики, специфіку джерел та особливості періодизації бронзової доби; вміти: критично працювати із джерелами цього періоду.
Кам`яна доба: культура, суспільство, економіка
Курс передбачає знайомство з етнічними процесами, які мали місце на території України з найдавніших часів і врешті-решт призвели до формування українського етносу. Передумови для постання останнього формувалися протя¬гом багатьох історичних епох під впливом складних етнокультурних процесів, що розви¬валися на її території в далекому минулому. Серед ключових проблем давньої історії України є походження індоєвропейської сім'ї народів, питання народже¬ння слов'янства та етногененезу і націогенезу українців. Актуальність цього курсу зумовлена, перш за все, тим, що на думку більшості фахівців, фор¬мування згаданих етнічних спільнот, значною мірою, відбувалося на україн¬ських етнічних землях і є невід’ємною частиною стародавньої історії України.
Ранній залізний вік України та суміжних територій
Курс "Ранній залізний вік України та суміжних територій" є необхідною складовою частиною вивчення давньої історії України. Розрахований на студентів магістерської програми "Археологія" першого року навчання. Викладається загальна характеристика історичного розвитку України та Центральної Європи за доби раннього заліза. Розглядаються істотні зрушення, що відбулися в господарчій та політичній сферах давнього населення. Висвітлюються наслідки опануванням давніми суспільствами - металургійного заліза, що викликало появу досконалої зброї та міцних знарядь праці. Прогрес у військовій галузі зробив кочовиків домінуючою силою на історичній арені Східної Європи. Студенти підходять до розуміння процесів, що вплинули на розвій землеробських суспільств Лісостепу, в наслідок постійного натиску неспинних хвиль степовиків - кіммерійців, скіфів та сарматів. В цей час на теренах України виникають перші ранньокласові утворення. Відлунням яких є агломерації поселень з гігантськими городищами на чолі.
Антична цивілізація Північного Надчорномор`я
Курс передбачає знайомство з історичними та етнічними процесами, які мали місце на території Півдня сучасної України за доби раннього заліза, відколи регіон Північного Причорномор’я став складовою частиною античної середземноморської цивілізації. Саме через наявність довготривалих контактів з культурою Стародавньої Греції та Римської імперії аж до пізьоантичного часу античні держави Північного Надчорномор’я органічно сприйняли й безпосередній вплив візантійської культури. Ключовими проблемами давньої історії України є вплив культурного спадку античної культури та сприйняття християнства за часів Київської Русі, яке і відбулося завдяки цим стійким контактам. Потребою сучасної історичної науки є вивчення низки проблем, пов’язаних із розвитком античних держав у трьох найбільших мікрорегіонах – Тіри – Ольвії на Північному Заході, Херсонеса Таврійського у Західній Тавриці і Боспорської держави на Північному Сході, а також їх контактах із оточуючими варварськими кочовими та осілими спільнотами протягом тисячолітнього періоду існування – скіфами, гетами, таврами, готами, сарматами, гунами. Нагальною необхідністю є створення сучасних концепцій греко-варварських контактів, що визначають специфіку культурного розвитку всього регіону, понять «варваризації», «сарматизації», «еллінізації». Курс включає основні блоки питань: 1) грецька колонізація Північного Надчорномор’я; 2) Розвиток античних держав Північного Надчорномор’я у класичну – елліністичну добу; 3) Античні держави Північного Надчорномор’я за часів впливу Римської імперії; 4) Античні держави Північного Надчорномор’я у пізньоантичний час. Актуальність курсу зумовлена необхідністю вивчення безпосереднього впливу античної культури і її ролі у подальшому історичному і культурному розвитку народів, які населяли Південь сучасної України у VII ст. до н. е. – першій половині І тисячоліття н. е. Культурні та етнічні процеси, що відбувалися на Півдні сучасної України, розглядаються на широкому фоні історії розвитку середземноморської античної цивілізації
Історична антропологія України
Курс «Історична антропологія України» є однією з базових дисциплін для опанування знаннями з вітчизняної історії первісного і давнього населення та навичками, необхідними для всебічної фахової підготовки археолога. Він розрахований на студентів магістерської програми «Археологія» першого року навчання. Курс передбачає знайомство з засадами класичної фізичної антропології та з сучасними напрямами історичної антропології України, а також з традиційними і новітніми методами антропологічних досліджень. Висвітлюється епохальна динаміка і ключові моменти формування антропологічного складу людності українських земель від найдавніших часів до сьогодення. Розглядаються дані антропології, які дозволяють визначити ступінь морфологічної спорідненості людських колективів, з'ясувати шляхи давніх міграцій, висвітлити окремі морфологічні компоненти у складі давніх та сучасних етнічних груп, визначити роль природних факторів у морфогенетичних і соціальних процесах, ступінь та наслідки адаптації людини і колективу до природного середовища. У курсі висвітлюються актуальні проблеми історичної антропології, знайомство з якими необхідне майбутнім фахівцям-археологам. Особлива увага приділяється методам, що застосовуються при дослідженні кісткових решток людей з давніх поховань та можливостям палеоантропологічних, палеодемографічних та палеогенетичних реконструкцій. Подаються сучасні уявлення про походження, склад і антропологічні зв’язки носіїв низки археологічних культур території України різних історичних періодів. Аналіз динаміки антропологічного складу населення України від доби палеоліту до сучасності сприяє кращому розумінню студентами складних процесів етногенезу українського народу.
Практика профільна
Профільна практика є невід'ємною складовою навчання археології, яка спрямована на закріплення здобутих на заняттях теоретичних знань та формування вмінь та навичок польових археологічних досліджень. Археологічна практика студентів магістерських програм має на меті підготовку до проведення самостійних археологічних досліджень, які багато дослідників починають ще студентами. На відміну від практики студентів-бакалаврів, більше уваги приділяється формуванню знань про нормативні документи, які регулюють проведення польових археологічних досліджень, дозвільну документацію необхідну для проведення робіт фаховими археологами. Важливим є формування вмінь та навичок організації роботи експедиції, ведення польової документації, дотримання та розробки методик досліджень для конкретних умов пам'ятки. Усе це вимагає ознайомлення зі світовим дослідом проведення польових археологічних робіт та локальними особливостями цих підходів, які сформовані у вітчизняній археології. Зазвичай студенти проходять практику на базі археологічних експедицій НаУКМА або Інституту археології НАН України у літній період. Студенти-практиканти працюють у складі експедиції, поруч із досвідченими фахівцями та мають можливість перейняти у них практичні знання під час спільної роботи або у спілкуванні у вільний від роботи час.
Найдавніші землероби України
Курс присвячений висвітленню проблем появи, становлення та розвитку давньоземлеробських культур на території України за даними археологічних досліджень. Мета курсу - ознайомлення з історіографією, археологічними даними та методикою дослідження цих культур, розвиток навичок самостійної наукової роботи.
Просторові дослідження та палеоекологічні реконструкції
У вибірковому курсі "Просторові дослідження та палеоекологічні реконструкції" розглядається низка важливих проблемних питань, пов'язаних із практикою просторових досліджень та палеоекологічних реконструкцій в археології. Курс унаочнює необхідність комплексної охорони неподільної історичної, культурної та природної національної спадщини як складової всесвітнього надбання.
Основи зооархеології
Кісткові рештки в археологічних пам’ятках – один з наймасовіших матеріалів. Робота із цим специфічним видом археологічних джерел вимагає суттєвої підготовки дослідника, тобто не лише глибоких знань з археології, а й із зоології, особливо остеології та етології, палеонтології та, зокрема, палеоекології. На стику цих наук і виникла зооархеологія, основними завданнями якої є вивчення фауністичних колекцій, реконструкція палеоекологічних умов, в яких мешкали як окремі види тварин, так і стародавнє населення певної території, а також відтворення різних аспектів господарства та способу життя первісних мешканців за фауністичними рештками. У пропонованому курсі подається інформація про основні підходи та методи роботи із фауністичними колекціями, а також теоретичні засади, на яких базується інтерпретація отриманих археозоологічних даних. Під час курсу слухачі матимуть змогу попрацювати із фауністичним матеріалом, і тим самим набути важливі практичні навички. Слухачі вивчатимуть кістки краніального та посткраніального скелету тварин, дізнаються про основні принципи камеральної обробки фауністичних матеріалів, опису, кодування та техніки вимірювання кісток тварин.
Скіфія за матеріалами розкопок елітних курганів
Спадок залишений скіфами є однією з найяскравіших складових культурного минулого України. Крім потужного внеску до генетичного банку української нації, скіфи виступили носіями нових культурних стандартів та еталонів, як степового світу так і грецької цивілізації. Утворивши нову військово-політичну ситуацію на півдні нашої країни, скіфи через субкультуру своєї верхівки прилучили певну частину населення Давньої України до надбань цивілізації Старого Світу. А їх кургани зберегли для прийдешніх поколінь кращі взірці прикладного мистецтва античного світу, які не вціліли на батьківщині "грецького дива". Тому актуальність цього курсу зумовлена широким історико-культурним контекстом, що випливає з великого комплексу джерел артефактів, яким є елітні кургани Скіфії.
Озброєння доби міді-бронзи й раннього заліза за даними археології
Озброєння доби міді-бронзи й раннього заліза за даними археології У вибірковому курсі "Озброєння доби міді-бронзи й раннього заліза за даними археології" розглядаються витоки військової справи, зброї, тактики та стратегії доісторичних суспільств в історичній перспективі. Аналіз матеріалів починається з типології різноманітних видів озброєння, хронологічних аспектів їх розвитку на фоні культурно-історичних процесів. Освітлюються питання виробництва предметів озброєння, включаючи технологію їх виготовлення, характер сировинних баз, фізичні властивості матеріалу. Досліджуються автохтонні та інноваційні впливи на появу та еволюцію нових винаходів. Пропонується характеристика бойових властивостей різнотипних і різночасових видів зброї. Динаміка культурно-історичного процесу, задокументована у предметах озброєння. Відтворенню цього процесу, і присвячено курс "Озброєння доби міді-бронзи й раннього заліза за даними археології". Студенти ознайомляться з сучасними методами аналізу артефактів, навчяться відрізняти предмети озброєння різних культур доби енеоліту та бронзи України. Дізнаються слухачі курсу і про новітні методики реконструкцій військової справи первісної доби та окремих історичних подій, базовані на археологічних матеріалах.
Археологічне пам`яткознавство
Сучасна польова діяльність професійного археолога в Україні пов’язана з проблемами пам’ятокознавства та пам’яткоохоронної діяльності. Необхідність орієнтуватись в цих двох галузях практичної діяльності зумовлена трансформацією земельних відносин, зокрема запровадженням ринку землі та загальним станом розвитку суспільства. Усвідомлення невідновлюваності археологічних ресурсів спонукає археологів до зміни стратегії планування польових робіт. Власне, саме ставлення до археологічних пам’яток як частини «спадщини», і як «ресурсу» пов’язане зі зміною ролі професійного археолога в нашій країні. На превеликий жаль, в наслідок нерозвиненості системи пам’яткоохорони навіть археолог, який займається суто науковими дослідженнями змушений так чи інакше перебирати на себе функції пам’яткоохоронця. Це з одного боку безпосередня боротьба з збереження археологічних пам’яток — джерельної бази майбутніх досліджень. З іншого — поширення в суспільстві адекватного ставлення до археології як професії та до археологічних пам’яток як цінності. Саме тому питання адвокації як і «популяризаторства» археологічних знань та етики є важливими складовими діяльності археолога-професіонала. Саме тому завданнями курсу є навчити магістрів-археологів складати акт обстеження археологічної пам’ятки, фіксувати порушення на ній. Здійснювати аналіз та фіксації дії загроз, створювати первинну пам’яткоохоронну документацію та орієнтуватись в сучасному пам’яткоохоронному законодавстві і структурі пам’яткоохоронних органів.
Магістерська робота
Маґістерська кваліфікаційна робота - самостійне наукове дослідження окресленої археологічної проблеми. Публічний захист кваліфікаційної (магістерської) роботи відбувається на засіданні Екзаменаційної комісії у формі презентації як із використанням різних форм візуалізації доповіді так і без застосування технічних засобів. Необхідними умовами допуску до атестації є виконання індивідуального навчального плану, наявність вчасно виконаної і належним чином оформленої роботи, перевіреної на плагіат та рекомендованої до захисту науковим керівником, а також наявність внутрішньої або зовнішньої фахової рецензії. Після захисту кваліфікаційну роботу розміщують в інституційному репозитарії НаУКМА для вільного доступу. Дипломна маґістерська робота виконується на матеріалах з археологічних пам'яток, які зберігаються у наукових фондах Інституту археології НАН України, а також які опубліковані у фахових виданнях. Теми дипломних маґістерських робіт відображають актуальну проблематику археології та давньої історії України. Випускна атестація завершується отриманням здобувачем освіти документа встановленого зразка про присудження ступеня магістра з присвоєнням кваліфікації: магістр археології за спеціалізацією 032 "Історія та археологія". Кращі кваліфікаційні роботи рекомендуються членами ЕК до друку у фахових періодичних виданнях.