Основи філософії демократичного врядування

Комунікативна практична філософія

Дисципліна «Комунікативна практична філософія» забезпечує формування у магістра цілісного уявлення про сучасну практичну філософію як академічну дисципліну і галузь наукового дослідження. У курсі сучасна практична філософія розглядається як окрема галузь філософського знання та дослідження з прикладної етики, здійснюється порівняльний аналіз різних версій «реабілітації практичного розуму», їх провідних представників, аналізується історія конституювання предмета і дослідницького поля практичної філософії. Основна увага курсу спрямована на аналіз головних напрямів, парадигмальних змін, методологій та концептів, які застосовуються в дослідженнях з комунікативної практичної філософії, а також проблем, що виникають в процесі їх застосування. Зазначений аналіз здійснюється з огляду на сучасний стан та перспективи розвитку дисципліни з метою координації індивідуальних дослідницьких проектів докторантів з процесами переосмислення, методологічної трансформації та модернізації сучасної практичної філософії.

Феноменологія

Курс передбачає висвітлення найбільш характерної тематики сучасних феноменологічних досліджень, що склалась в межах основних методологічних стратегій філософії ХХ сторіччя. Основні питання курсу: історія виникнення феноменологічної філософії; феноменологічна критика психологізму, натуралізму та історицизму як форм релятивізму; поняття феномена у феноменології; природна настанова та феноменологічна редукція; інтенційність – універсальна характеристика досвіду свідомості; внутрішній час свідомості; інтерсуб’єктивність і тілесність.

Світ філософії та європейські моделі філософування

Навчальна дисципліна передбачає ознайомлення зі світом філософії через його європейськуу складову В рамках пропонованої дисципліни ключові а) дефініції, б) категоріальний апарат, а також в) методи і моделі європейського філософування як специфічного спілкування зі смислом розглянуто у співвіднесенні з притаманними європейцям культурно-історичними моделями мудрого життя та з огляду на відповідні типи розуміння мудрості. В підсумку культурна історія Європи постає як історія становлення особистісно визначеного світу, а історія європейської філософії – як справжнє «полювання на смисл» в аспектах теоретичного споглядання (Античність), жертовного служіння (Середні віки), авторської творчої діяльності (Відродження), наукового пошуку (Нові часи) чи віртуалізованої інтелектуальної гри (сьогодення), що культурна історія Європи виявляється історією становлення особистісно визначеного світу.

Філософсько-перекладацький семінар

Дисципліна спрямована на оволодіння навичками інтерпретації філософських текстів, написаних англійською та іншими європейськими мовами, здатності аналізувати структуру філософського іншомовного тексту, виявляти вплив різних моделей перекладу на розуміння та пояснення думки автора філософського тексту.

Філософська герменевтика

Курс дає знання філософської герменевтики як сучасного напряму філософії, а також знання історичної трансформації герменевтики від античного мистецтва тлумачення до герменевтики фактичності М. Гайдеґера та універсальної герменевтики Г.-Ґ. Ґадамера; курс містить критичний аналіз Ґадамерової концепції герменевтичного досвіду в мистецтві, історії, етиці та суспільній комунікації.

Філософія політики

Курс пропонує занурення у велику традицію політичної філософії. Він торкатиметься класичних та сучасних текстів філософії політики: творів Платона, Аристотеля, Макіавеллі, Локка, Г'юма, Руссо, Канта, Гердера, Геґеля, Сен-Симона, Фур'є, Токвіля, Кюстіна, Маркса, Арона, Арендт, Фуко, Слотердайка, Фукуями, Гантинґтона, Джадта, Валлерстайна, Пікетті, Епплбаум, Масаїш та інших. Він торкатиметься також української традиції політичної думки - творів Костомарова, Драгоманова, Липинського, Бочковського, Лесі Українки та ін. У контексті цих текстів обговорюватимуться проблеми сучасного світу: демократії, авторитаризму, тиранії, ідентичності, цінностей виживання та цінностей самовираження, боротьби республіки та імперії, дискурсом універсальності та дискурсом ідентичності, "конфлікту цивілізацій", насильства та антинасильства, дискурсом влади та дискурсом "кінця влади", еволюції бюрократії та повстання популізму, російської агресії, держави добробуту та її кризи, проблеми війни та проблеми миру.

Філософська проблематика ранньоукраїнської модерності

У межах навчальної дисципліни аналізуються основні філософські теми ранньої європейської модерності, присутні у творах українських мислителів кінця XVI - початку XVIII століть, зокрема теолого-політичні проекти та способи розмежування релігійного і політичного; концептуальні проблеми розбудови модерної держави та шляхи становлення історичної свідомості; проблематика Старого і Нового у релігійній, політичній та культурній царині; проблеми релігійної толерантності і зміни способів ставлення до знання. Аналіз у цій оптиці творів Івана Вишенського, Петра Могили, Інокентія Ґізеля, Димитрія Ростовського, Стефана Яворського, Теофана Прокоповича і Якова Козельського передбачає базове знання ранньомодерної української інтелектуальної історії та навички аналізу ранньомодерних текстів.

Сучасний лібералізм: філософія, економіка та політичні практики

Курс присвячений аналізу основних течій сучасного лібералізму – неолібералізму, соціального лібералізму і лібертаріанства. Розглядається питання взаємодії лібералізму і демократії в сучасних політичних практиках. Висвітлюються питання «аналітичного ліберального дискурсу», його філософські і політичні засади. Викладаються основні економічні та політичні ідеї сучасних лібералізму, а також ліберальні політичні течії в сучасному світі; розглядається політична географія сучасного лібералізму.

Постколоніальні студії

Курс зорієнтований на ознайомлення з текстами, які розкривають сутність і демаскують імперські та неоімперські наративи, чинники, засоби, практики та ідеології, за допомогою яких здійснюється колоніальна влада. Постколоніальна свідомість характеризується не прагненням обернути чи привласнити колонізаторську політику, а показати її проблемні сторони та знайти виходи з ситуації поневолення, демонструючи способи протистояння подібним домаганням. Курс зосереджено на ситуації, в якій опинилася Україна в часи російського імперського зазіхання.

Навчально-науковий семінар: Рукописна спадщина Памфіла Юркевича

Мета курсу – поглиблене вивчення рукописної спадщини відомого вітчизняного філософа Памфіла Юркевича і прищеплення навичок історико-філософського аналізу та інтерпретації класичних філософських текстів. Основна проблематика курсу: постать та погляди П. Д. Юркевича в контексті історії вітчизняної філософії; вивчення інтелектуальної спадщини П. Д. Юркевича: історія та сучасний стан; методологічна специфіка аналізу його рукописної спадщини.

Метафізика Арістотеля

Дисципліну присвячено вивченню центральної філософської праці Арістотеля «Метафізика». Розглядаються проблеми складу та історії формування тексту «Метафізики», арістотелівське тлумачення предмету філософії, переосмислення досократиків та критика платонізму у Арістотеля, методологічні засади «першої філософії», вчення про сутність, теологія Арістотеля, категоріальне вчення, а також рецепція цієї праці в українському, західному та близькосхідному інтелектуальному просторі.

Онтологія тілесності

Дисципліну присвячено одній з провідних та найбільш популярних тем сучасного філософського дискурсу – проблемі тілесності, поглиблений розгляд котрої уможливлює зміну погляду на себе у контексті її уподібнення машині, тварині чи божеству. Питання про природу людини складає осердя онтології тілесності. Наскільки онтологія тілесності дає підстави розглядати людину або як власного еволюційного ворога (умовного соціопата) або як образ та подобу Божу (умовного альтруїста) визначає основний зміст курсу. Проблема тілесності уточнює розуміння людини як живої істоти у контексті викликів епохи штучного інтелекту. Чи складає тілесність посуттєву ознаку живого? Чи потрібно людині з метою виживання здійснити тілесний чи ментальний апгрейт? Наскільки дихотомія тілесного та ментального гальмує вдосконалення людини? Чому розум здається нетілесним (невідчутним, абстрактним) та наскільки правильно його розглядати як отілеснену сутність? Дихотомія духу та тіла (mind-body problem) постає як ключова проблема класичної онтології тілесності, подолання котрої визначає численні теоретичні стратегії ресоматизації людини. Практичний, етичний, естетичний виміри тілесності посилюють усвідомлення останньої як фундаментальної ознаки людського буття. У курсі філософський аналіз супроводжує культурологічний та історичний екскурс людської тілесності.

Практика науково-дослідна

Метою практики є ознайомлення студентів із конкретними видами і формами фахової наукової роботи, формування навичок дослідницької і науково-організаційної діяльності. Під час практики студент виконує під керівництвом викладача низку індивідуальних завдань, спрямованих на ознайомлення із формами і напрямами науково-дослідної діяльності у царині філософії та історії філософії, формування навичок бібліографічних і джерелознавчих студій, підготовки наукових доповідей, тез, аналітичних оглядів, статей, рецензій, відвідує наукові заходи і бере участь в їх організації.

Вступ до літературної антропології: образи людини в західно-європейській літературі XVIII - XX ст. (1р.н.)

Курс спрямований на аналіз еволюції уявлень про людину в модерній європейській літературі. Спираючись на різноманітні літературні тексти буде показано як змінювалась персонажі, сюжети, мова літературних текстів. На основі цих спостережень буде зроблена спроба виявити певні антропологічні мотиви сучасної літератури, ті мотиви, які виявляються у літературних текстах на рівні осмислення світу, життя і смерті, свободи, тілесності, кохання, сексуальності тощо.