...

Лучик Алла Анатоліївна

Факультет гуманітарних наук Кафедра загального і слов'янського мовознавства
alla.luchyk@ukma.edu.ua

Дисципліни, які викладає

Зіставне мовознавство

У запропонованому курсі здійснюється аналіз основних понять зіставного мовознавства з урахуванням сучасних досягнень лінгвістики, розкривається методологія, методика і принципи зіставних досліджень як різноструктурних, так і споріднених, мов, за допомогою чого з’ясовуються спільні і відмінні риси мов світу на структурному рівні. Курс спрямований на засвоєння теоретичних засад компаративістики і практичних потреб перекладу, викладання іноземних мов, а також української як іноземної, сприяє глибшому пізнанню універсальних і специфічних рис кожної конкретної мови, формує уявлення про загальні закономірності концептуалізації, категоризації і вербалізації фактів навколишнього світу. Виконання індивідуального навчально-дослідного завдання впорядковує отримані знання, ілюструє здатність до подальшого наукового пошуку.

Проміжні рівні мовної системи

Пропонований курс покликаний сприяти формуванню у студентів цілісного уявлення про мовну систему та взаємодію одиниць її рівнів. Базові рівні мовної системи та взаємовідношення їхніх одиниць стають зрозумілими тільки після пізнання рівнів проміжних, якими є словотвірний, морфонологічний, фразеологічний, де значною мірою реалізується творчий потенціал мови часто у вигляді одиниць перехідного статусу існування. Пізнання явищ перехідності розкриває сутність мовної системи як складного самонароджувального організму, який формує різноманітність слів і їхніх форм, що не підводяться під жоден із її структурних рівнів.

Загальне момвознавство

Курс загального мовознавства включає три основні розділи: історію мовознавства, теорію мовознавства й методи лінгвістичного аналізу. З позицій сучасного стану науки про мову він покликаний узагальнити, розширити й поглибити знання студентів з проблем суті, розвитку, функціонування, взаємозв’язків і структурної організації мови, курс знайомить з різними лінгвістичними напрямами й школами, озброює методологією й методикою дослідження мови, сприяє формуванню навичок самостійної роботи з фаховою літературою та підготовці майбутніх спеціалістів до творчої практичної діяльності в галузі освіти, культури й науки. Тут висвітлюється розвиток лінгвістичної думки від початків до ХХІ ст., становлення мовознавства як науки, специфіки різноманітних лінгвістичних напрямів і шкіл, що домінували у минулі епохи, і тих, що визначають сучасний стан мовознавчої науки; розкриваються основні аспекти теорії мови: знакова природа, структура мови, взаємозв’язок мови і мислення, співвідношення мови і мовлення, фонологічну, граматичну, лексико-семантичну її системи та проміжні рівні. Значна увага приділяється місцю мовознавства у сучасній парадигмі наукових знань та міждисциплінарному характеру лінгвістичної науки. На підґрунті синтезу робіт із методологійної проблематики курс вводить слухачів у методику і технологію лінгвістичних досліджень.