Пашко Оксана Володимирівна
Дисципліни, які викладає
Література в контексті культурних студій
Курс спрямований на те, щоб познайомити студентів із розумінням літератури як сукупності культурних практик, які розглядаються з погляду методології, що пропонують "Культурні студії", впливового напрямку сучасної гуманітаристики. Центральною проблемою курсу є критичний розгляд літературної теорії, історії літератури, а також інтерпретації літературних творів з погляду семіотики влади. Окрема увага приділяється таким темам, як 1) філософські основи літературознавчої методології культурних студій, 2) засоби конструювання ідентичностей (національних, гендерних, соціальних, професійних, класових тощо) засобами літератури і 3) література в інтермедіальному вимірі (література і кіно), 4) література і культурні індустрії (література і кітч).
Типологія модернізму: Україна і Франція
Курс спрямований на вивчення національних особливостей модернізму в Європі початку ХХ ст., а саме на дослідження українсько-французьких літературних взаємин першої третини ХХ ст.; найбільша увага приділяється пошуку та інтерпретації перекладів українською з французької літератури, виявленню різноманітних перекладацьких стратегій; пошуку та інтерпретації маловідомих або ще не введених у науковий обіг тогочасних літературно-критичних статей, присвячених інтерпретації французької літератури (критик розглядається як професійний читач); важливим є також виявлення французького "сліду" в українській літературі першої третини ХХ ст. шляхом інтертекстуального аналізу. Важливою складовою спецкурсу є самостійна робота студентів з пошуку, аналізу та інтерпретації публікацій в пресі, щоденникових записів, листів, мемуарів, автобіографій, архівних матеріалів та ін.
Літературний побут в Україні 1910-1930-х років
Поняття "літературний побут" концептуально сформувалося в літературознавстві 1920-х років у колі формалістів, які вважали, що літературознавство має вивчати не тільки літературу, але й те, як і в якому середовищі живе письменник, досліджувати інституційні форми існування літератури. Так однією з форм літературного побуту є літературний журнал (газета) та видавництво, де письменник і читач зустрічаються, але опосередковано, між ними постає - редактор і цензор. Важливою формою літературного побуту 1880-1930 рр. були літературні гуртки, літорганізації, часописи, просвітницькі організації, народні бібліотеки. У спецкурсі аналізуються специфічні форми літпобуту, зокрема естрадні форми спілкування з читачем 1900-1920-х рр. (літвечірки, літгастролі, літсуди, літературні провокації та ін.). У програмі спецкурсу важливе місце посідає вивчення преси; преса розглядається як літературно-комунікативний інститут монополії у процесі формування свідомості та літературних (часто - ідеологічних) смаків, літературних канонів та репутацій. Досліджується специфіка та механізми представлення "чужої" культури в газетах та часописах: асиміляція, актуалізація етнокультурних стереотипів, маргіналізація, міфологізація. Студентам запропоновано розглянути проблему цензури як державного регулятора інформації та контролю; проаналізувати видиму/невидиму, свідому/несвідому форми цензури; визначити специфіку побутування української літератури в умовах цензурних обмежень (заборонні акти 1863, 1876-1905); дослідити редакційну політику щодо видання текстів української класики в 1920-1930-хх рр. (цензурні обмеження, ідеологічне редагування текстів).
Українська література-2 (література ХХ ст.)
Мета курсу – сформувати вміння аналізувати творчість українських письменників ІІ пол. ХІХ ст.; розкривати логіку розвитку української літератури даного періоду у зв'язку зі змінами художніх напрямів; студенти мають розуміти основні закономірності розвитку української літератури доби реалізму, зокрема тенденції розвитку поезії, прози й драматургії ІІ пол. ХІХ ст.