Маслійчук Володимир Леонтійович
Дисципліни, які викладає
Історія України: проблемні питання
Курс спрямований на актуалізацію і проблематизацію вивчення української історії з різних перспектив. Передбачено ознайомлення студентів зі станом сучасних історичних досліджень щодо постання держави на даних теренах, геополітичних особливостях і проблематики соціальних (урбаністика, модернізація, селянська проблема) і політичних (націоналізм, війна, соціалізм) трансформацій.Висвітлення особливостей історії України здійснюватиметься на основі нових історіографічних концепцій та розвідок. Увагу акцентовано також на актуальних проблемах історії і перспективах дослідження історії України.
Теорія і методика викладання історії та археології у ЗВО
Теорія і методика викладання історії та археології у ЗВО – важливий курс для засвоєння основ педагогічної діяльності у закладах вищої школи підготовки історика, фахівця гуманітарного профілю. Увага зосереджується на методах і засобах освіти у вищій школі, їх різниці, на принципах оцінювання. Курс містить початкові відомості з методології історичної науки для магістрів, дозволить орієнтуватися у численних методах і напрямках. Навчальна програма має зв’язки з дисциплінами “Методологічний практикум з дослідження та викладання історії”, “Науково-дослідний семінар з юдаїки” та педагогічною практикою.
Методологія наукових досліджень
Методологія наукових досліджень – вагома дисципліна для професійної підготовки історика, фахівця гуманітарного профілю. Курс містить поглиблені відомості з методології історичної науки для магістрів, дозволить орієнтуватися у численних методах і напрямках. У ньому простежено процес формування історизму, вплив соціології на нові течії історичної науки, розуміння філософського підґрунтя історичних знань, поняття критики джерел, класифікацій, аналізу та синтезу історичних матеріалів. Курс має зв’язки з дисциплінами “Теорія і практика історії: методи інтерпретації ego-документа”, “Науково-дослідний семінар”, “Методологічний практикум”.
Методологічний практикум
Методологічний практикум – невід’ємні практичні заняття для підготовки історика, фахівця гуманітарного профілю. Курс допомагає здобувачеві здобути та закріпити необхідні знання, розібратися у напрямках історичної науки, термінах та методологічних принципах необхідних для написання магістерського дослідження. Курс має зв’язки з дисциплінами: “Теорія і практика історії: методи інтерпретації ego-документа”, “Науково-дослідний семінар”, “Методологія наукових досліджень”.
Методологічний практикум з дослідження та викладання історії
Методологічний практикум з дослідження та викладання історії – невід‟ємні практичні заняття для підготовки історика, фахівця гуманітарного профілю. Курс допомагає студенту здобути та закріпити необхідні знання, оволодіти теоретичним базисом з викладання історії (з наголосом на специфіці єврейської історії) у вищій школі, розібратися у напрямках історичної науки, термінах та методологічних принципах необхідних для написання магістерського дослідження. Курс має зв‟язки з дисциплінами: “Науково-дослідний семінар з юдаїки”, “Теорія і методика викладання історії та археології у ЗВО ”, “Практика педагогічна”.
Методологічний практикум
Методологічний практикум – невід’ємні практичні заняття для підготовки історика, фахівця гуманітарного профілю. Курс допомагає здобувачеві здобути та закріпити необхідні знання, розібратися у напрямках історичної науки, термінах та методологічних принципах необхідних для написання магістерського дослідження. Курс має зв’язки з дисциплінами: “Теорія і практика історії: методи інтерпретації ego-документа”, “Науково-дослідний семінар”, “Методологія наукових досліджень”.
Методологічний практикум
Методологічний практикум – невід’ємні практичні заняття для підготовки історика, фахівця гуманітарного профілю. Курс допомагає здобувачеві здобути та закріпити необхідні знання, розібратися у напрямках історичної науки, термінах та методологічних принципах необхідних для написання магістерського дослідження. Курс має зв’язки з дисциплінами: “Теорія і практика історії: методи інтерпретації ego-документа”, “Науково-дослідний семінар”, “Методологія наукових досліджень”.
Методологічний практикум з дослідження та викладання історії
Методологічний практикум з дослідження та викладання історії – невід‟ємні практичні заняття для підготовки історика, фахівця гуманітарного профілю. Курс допомагає студенту здобути та закріпити необхідні знання, оволодіти теоретичним базисом з викладання історії (з наголосом на специфіці єврейської історії) у вищій школі, розібратися у напрямках історичної науки, термінах та методологічних принципах необхідних для написання магістерського дослідження. Курс має зв‟язки з дисциплінами: “Науково-дослідний семінар з юдаїки”, “Теорія і методика викладання історії та археології у ЗВО ”, “Практика педагогічна”.
"Великий кордон" від Адріатики до Каспію (XV - XVIII ст.)
«Великий кордон» - історико-географічна область зустрічі цивілізацій, смуга від Адріатичного до Каспійського морів, до якого входить і Україна. Курс розпочинається з детального обговорення методологічного інструментарію, який використовується у дослідженнях розуміння «кордону», «прикордоння», «полілогів культур», «прикордонних спільнот» та значення історії прикордоння для розуміння історії східноєвропейського простору. Опанувавши основні категорії аналізу варто зупинитися на розумінні «викликів» від зустрічі цивілізацій: осілого та кочового образів життя, християнства та ісламу, військової демократії та державного диктату, толерантності та ксенофобії. Важливим буде питання виникнення та початки функціонування прикордонних держав та спільнот: рухаючись із заходу на схід (через Балкани на північ і до Кавказу): ускоки, граничари (побережжя Адріатики і Військовий кордон), секеї постання Семигороду, Валаського та Молдавського князівств, прикордонних спільнот козацтва городового та низового, слобідських полків, Донського козацтва.Наступним кроком будуть спроби ранньомодерних держав, а потому й імперій (Священної римської імперії германської нації, Російської та Османської) підкорити та уніфікувати прикордоння, спричинивши великі соціально-економічні зміни та рух населення.
Жіноча історія у Центрально-Східній Європі 1648-1848 р.р.
Спецкурс Жіноча історія в Центрально-Східній Європі 1648 – 1848 рр. пропонує поглянути на історію простору з незвичної перспективи: історії жіноцтва, як жінки керують імперіями, як з’являється світська жіноча освіта, жіноча література, допуск жінки до медицини, як змінюється роль жіноцтва з появою міського штибу життя та поширення контролю над девіаціями. Державна політика щодо різноманітних околиць поволі виводила на кін емансипаційні моменти, серед яких і потреба рівності, що тісно переплітаються з постанням соціалістичних та національних ідеологій. Настільки імперська політика сприяє цим процесам, настільки тогочасні філософи, мислителі, політики зважають на «жіноче питання», коли воно увиразнюється і коли затихає. Однією з окреслених цілей курсу буде формування знань та навичок щодо жіночої історії часу виникнення та функціонування просвітницьких методів керування державою.
Процеси націєтворення в Україні ХIХ - поч. ХХ ст.
У центрі вивчення – «довге українське ХІХ ст.», яке досліджено з історичної, історіографічної, теоретико-методологічної перспектив. Значну увагу приділено ширшому контексту українського «національного відродження»: воно розглядається на фоні аналогічних процесів, які відбувались у ХІХ ст. на теренах Європи та Російської імперії, а також як підготовчий етап становлення модерної української нації у ХХ ст.
Історія західної цивілізації: розбудова націй, індустріалізація і колоніалізм (1789-1914)
Курс пропонує стислий порівняльний огляд чільних явищ інтелектуальної, суспільної, політичної, економічної історії Західної Європи і Північної Америки 1789–1914 рр. Приклади, події, особи. Джерела та історіографія.