Єрмоленко Володимир Анатолійович
Дисципліни, які викладає
Філософія та література
Основне завдання курсу полягає в тому, аби дати історичну панораму взаємодії філософії та літератури протягом останніх двох століть (від Руссо до Гайдеггера). Як філософи читають літературні твори? Як письменники читають філософські твори? Які результати це має для обох гуманітарних сфер? Як філософські ідеї народжують літературні образи та сюжети; а образи чи сюжети провокують нові філософські ідеї? Як філософія стає літературою, а література - філософією? Важливим елементом курсу буде його історичність. Курс буде організовано навколо конкретних епізодів взаємодії філософії та літератури протягом останніх двох століть. Ми прагнутимемо дати своєрідні філософсько-літературні "фотознімки" епох (французький романтизм, німецький романтизм, постромантизм, символізм, аванґард(и), поставанґард, екзистенціалізм) - подивитися, які філософські теми та постулати були характерні для тієї чи тієї доби, і як вони відбивалися у конкретних літературних творах. Водночас ці "знімки" будуть максимально персоналістичними: для кожної доби ми обиратимемо конкретних авторів, що здебільшого мають прямий зв'язок один з одним. Саме на прикладі творчості цих авторів та взаємодії між ними, ми прагнутимемо говорити про філософсько-літературну специфіку епохи.
Філософія політики
Курс пропонує занурення у велику традицію політичної філософії. Він торкатиметься класичних та сучасних текстів філософії політики: творів Платона, Аристотеля, Макіавеллі, Локка, Г'юма, Руссо, Канта, Гердера, Геґеля, Сен-Симона, Фур'є, Токвіля, Кюстіна, Маркса, Арона, Арендт, Фуко, Слотердайка, Фукуями, Гантинґтона, Джадта, Валлерстайна, Пікетті, Епплбаум, Масаїш та інших. Він торкатиметься також української традиції політичної думки - творів Костомарова, Драгоманова, Липинського, Бочковського, Лесі Українки та ін. У контексті цих текстів обговорюватимуться проблеми сучасного світу: демократії, авторитаризму, тиранії, ідентичності, цінностей виживання та цінностей самовираження, боротьби республіки та імперії, дискурсом універсальності та дискурсом ідентичності, "конфлікту цивілізацій", насильства та антинасильства, дискурсом влади та дискурсом "кінця влади", еволюції бюрократії та повстання популізму, російської агресії, держави добробуту та її кризи, проблеми війни та проблеми миру.
Література та політика ХІХ-ХХ ст.: європейський контекст
Література не є сферою, яка розвивається в вакуумі. Вона тісно пов'язана з соціальними, політичними та соціо-психологічними процесами, які відбуваються в суспільстві. Крім того, письменники, есеїсти та публіцисти часто формують соціо-політичний дискурс тієї чи іншої доби. Постать письменника дуже часто змішується з постатями публічного інтелектуала, публіциста, політика чи активіста. Як література впливала на політичний дискурс останніх двох століть у європейській культурі. Якою є політична роль письменників? Як вони долучилися до формування чи деформування ключових ідеологій? Як вони долучилися до діагнозування та трансформації суспільства. На ці питання спробує дати відповідь запропонований курс. Його героями є такі автори як: де Местр, Шатобріан, Гюго, Бальзак, Мішле, Кіне, Міцкевич, Чешковський, Бодлер, Флора Трістан, Барбе д'Оревіллі, Кюстін, Токвіль, Адам Сміт, Бентам, Цвейг, Конрад, Золя, Томан Манн, Соссун, Вільфред Оуен, Оруел, Замятін, Сент-Екзюпері, Сартр, Камю, Василь Стус, Микола Руденко, Євген Сверстюк та інші.
Філософія та ідеології
Курс передбачає аналіз зв’язків між філософськими та політичними ідеями від початків модерної філософії до наших днів. У рамках курсу будуть проаналізовані такі питання: 1) коли, де і чому народжується поняття “ідеологія”, і про що воно свідчить? 2) якою є генеалогія основних модерних ідеологій (лібералізм, націоналізм, соціалізм) і як вона вкорінена в цінностях Французької революції (свобода, рівність, братерство)? 3) співвідношення ідеології та цінностей, 4) значення науки (біології та економіки) для розвитку ідеологій ХІХ століття; значення літератури для розвитку ідеологій ХІХ століття, 5) деградація ідеологій наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття: расизм, соціал-дарвінізм, фашизм, нацизм, комунізм 6) аналіз тоталітаризмів ХХ століття. 7) ідеології в повоєнній Європі: чому і як виникли соціал-демократія, християнська демократія, екологічні рухи. 8) неолібералізм 1980-1990-х та його наслідки для сучасного світу. 9) гібридні ідеології ХХІ століття: відродження радикалізму 10) загальний аналіз: коли ідеології є добром, а коли злом.
Філософія інформації та критичне мислення
Дисципліна націлена на аналіз ключових тем сучасної інформаційної реальності. Вона навчатиме критично мислити та уникати інформаційних маніпуляцій. Дисципліна має як теоретичний, так і практичний вимір і сконцентрована навколо таких питань: як організовано сучасний інформаційний простір; що таке дезінформація, зловмисні інформаційні впливи та інформаційна війна; що таке пропаганда; якими є основні навички критичного мислення в сучасному інформаційному просторі.
Філософія Просвітництва
Курс пропонує огляд епохи Просвітництва («довге» XVIII століття) як ключової інтелектуальної та філософської епохи європейської традиції. Головні філософські концепції епохи показані в курсі в контексті загальної історії європейської культури. Філософські ідеї епохи - ідеї Монтескʼє, Локка, Дідро, Руссо, Вольтера, Канта та інших - розглянуто у їхньому переплетенні та діалозі з тенденціями культурного, мистецького, літературного та політичного життя. Водночас у курсі запропоновано погляд на ідеї XVIII століття крізь призму нашої сучасності.