Дисципліни, які викладає
Морфологія української мови
Мета курсу - забезпечити фахову підготовку філолога з таких розділів мовознавства, як морфеміка, словотвір та морфологія з урахуванням здобутків сучасної лінгвістики. Передбачено опанування основних понять морфеміки й словотвору, розгляд історичних та сучасних процесів у структурі слова, зокрема на морфемному шві; усвідомлення семантичних, словотвірних, морфологійних та синтаксичних особливостей самостійних і службових частин мови, а також перехідних одиниць; вивчення граматичних категорій, притаманних кожному класові слів. Особливу увагу приділено мовним одиницям дискусійного граматичного статусу й транспозиційним явищам у системі частин мови. Практичний аспект курсу пов'язаний із випрацюванням у студентів навичок морфемного, словотвірного й повного морфологійного аналізу самостійних і службових частин мови, а також із удосконаленням дотримання граматичних норм сучасної української мови.
Морфологія української мови
Мета курсу - забезпечити фахову підготовку філолога з таких розділів мовознавства, як морфеміка, словотвір та морфологія з урахуванням здобутків сучасної лінгвістики. Передбачено опанування основних понять морфеміки й словотвору, розгляд історичних та сучасних процесів у структурі слова, зокрема на морфемному шві; усвідомлення семантичних, словотвірних, морфологійних та синтаксичних особливостей самостійних і службових частин мови, а також перехідних одиниць; вивчення граматичних категорій, притаманних кожному класові слів. Особливу увагу приділено мовним одиницям дискусійного граматичного статусу й транспозиційним явищам у системі частин мови. Практичний аспект курсу пов'язаний із випрацюванням у студентів навичок морфемного, словотвірного й повного морфологійного аналізу самостійних і службових частин мови, а також із удосконаленням дотримання граматичних норм сучасної української мови.
Синтаксис української мови
Курс призначений для студентів-філологів спеціалізації 035.041 "Германські мови та літератури (переклад включно), перша - англійська" і передбачає ознайомлення з традиційними й новітніми підходами до класифікації та кваліфікації син-таксичних категорій і синтаксичних одиниць, спираючись на формально-граматичний, семантико-синтаксичний, власне-семантичний і комунікативний аспекти (членів речення, словосполучень, речень (простих неускладнених, простих ускладнених і складних), синтаксем, семантем, комунікатем, текстем тощо); до аналізу зв'язків між складниками словосполучення, речення, складного синтаксичного цілого (прислівних, однонаправлених, різнонаправлених, зумовлених, взаємозумовлених, детермінантних, предикативних, напівпредикативних, підрядних, опосередкованих підрядних, сурядних, модальних, інтродуктивних і под.); до встановлення відношень (предикативних, напівпредикативних, суб'єктних, об'єктних, атрибутивних, адвербіальних, апозитивних, синкретичних (суб'єктно-об'єктних, об'єктно-обставинних, атрибутивно-обставинних, об'єктно-атрибутивних), комплетивних, єднальних, приєднувальних, зіставних, зіставно-протиставних, градаційних) між компонентами, які структурують синтаксичні одиниці; опрацювання наукової літератури.
Синтаксис української мови
Курс призначений для студентів-філологів спеціалізації 035.041 "Германські мови та літератури (переклад включно), перша - англійська" і передбачає ознайомлення з традиційними й новітніми підходами до класифікації та кваліфікації син-таксичних категорій і синтаксичних одиниць, спираючись на формально-граматичний, семантико-синтаксичний, власне-семантичний і комунікативний аспекти (членів речення, словосполучень, речень (простих неускладнених, простих ускладнених і складних), синтаксем, семантем, комунікатем, текстем тощо); до аналізу зв'язків між складниками словосполучення, речення, складного синтаксичного цілого (прислівних, однонаправлених, різнонаправлених, зумовлених, взаємозумовлених, детермінантних, предикативних, напівпредикативних, підрядних, опосередкованих підрядних, сурядних, модальних, інтродуктивних і под.); до встановлення відношень (предикативних, напівпредикативних, суб'єктних, об'єктних, атрибутивних, адвербіальних, апозитивних, синкретичних (суб'єктно-об'єктних, об'єктно-обставинних, атрибутивно-обставинних, об'єктно-атрибутивних), комплетивних, єднальних, приєднувальних, зіставних, зіставно-протиставних, градаційних) між компонентами, які структурують синтаксичні одиниці; опрацювання наукової літератури.