Дисципліни, які викладає
Практика музейна (ознайомча)
Ознайомлення з експозиційними та фондовими колекціями музеїв різних за профілем (історичних, художніх, природничих, технічних, літературних, комплексних) та за основним суспільним призначенням (державних, академічних, навчальних, відомчих, на громадських засадах). Звіт про практику, де аналізуються підсумки проведеної роботи.
Традиційні культури Африки, Австралії та Океанії
Курс спрямований на осмислення загальних тенденцій культурогенезу та його специфіки в тропічно-африканському та австралійсько-тихоокеанійському культурних регіонах. Автор приділяє значну увагу історії дослідження традиційної культури цих регіонів, особливостям світогляду населення, традиційному мистецтву та іншим актуальним питанням.
Культура доколумбової Америки
В межах курсу розглядаються нові підходи щодо низки ключових проблем у вивченні доколумбових цивілізацій. Значна увага акцентується на специфіці соціокультурного розвитку Месоамерики та Центральних Анд, переосмисленні ролі корінних народів у структуруванні взаємодії з європейцями, а також порівнянні американського та близькосхідно-європейського культурно-історичного циклів. Студенти мають можливість опрацювати різноманітні джерела з історії культури доколумбової Америки.
Практика навчальна (культурологічна) (після семестру)
Наскрізна програма практик включає музейну (ознайомчу), навчальну (культурологічну), дослідницьку (етнологічну або музейну), а також як вибіркову педагогічну практику. Навчальна (культурологічна) практика враховує пріоритетні напрями, які визначила кафедра культурології НаУКМА і які знайшли відображення в навчальному плані освітньої програми «Культурологія» (освітній ступінь – бакалавр). Завдання практики: ознайомлення з основними напрямами та специфікою діяльності архівів, архівів-музеїв (на прикладі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України та ін.); ознайомлення із сучасною структурою Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, її фондами, які є ґрунтовною джерельною базою для досліджень з історії культури; поглиблення фахових знань з теорії та історії культури шляхом візуалізації понятійно-категоріального апарату; формування та розвиток розуміння процесів проєктування, що відбуваються в сучасному мистецькому просторі; ознайомлення зі специфікою діяльності певних установ (музеїв, галерей, центрів та ін.) шляхом участі студентів в проєктах / програмах.
Теорія і практика виставкової роботи
Курс для бажаючих спробувати свої сили в event-індустрії та для тих, кого цікавить музейна справа. Розглядається насамперед історія виставково-ярмаркової діяльності, тенденції розвитку музейних виставок у XIX – XX ст., основні сучасні виставкові події, а також акцентується увага на теоретичних засадах музейної експозиції, етапах та специфіці її організації. Студенти мають можливість спрямувати свої зусилля на розробку власного виставкового проєкту та його реалізацію. Погляд на виставки як на інтерактивний, емоційний, творчий досвід відкриває нові перспективи для тих, хто їх проєктує.
Загальна музеологія
В умовах цифрової цивілізації для реалізації власних завдань відповідно до світових тенденцій (комунікація, інтерактивність, партисипація) музей потребує кваліфікованих фахівців. Навчальна дисципліна складається із чотирьох модулів. В першому («Теоретична музеологія») розглядаються дискусійні питання щодо ролі музею в сучасній культурі, наукові концепції музею (дитячий музей, екомузей, музей як культурний центр, музей як «третє місце» та ін.), структура музеології. В наступному модулі («Історична музеологія») аналізуються загальні тенденції історичного розвитку музейництва в країнах Європи, Америки, Азії, Африки, Австралії та інших регіонів Океанії. В модулі «Прикладна музеологія» увага акцентується на фондовій, експозиційній та культурно-освітній діяльності музею, а також – музейному менеджменту та маркетингу. Модуль «Актуальні проблеми розвитку музеології» - це проблеми пам`яткознавства та охорони позамузейних пам`яток, культурного туризму, музейного джерелознавства, музейної соціології, музейної психології, музейної інформатики. В умовах цифрової цивілізації для реалізації власних завдань відповідно до світових тенденцій (комунікація, інтерактивність, партисипація) музей потребує кваліфікованих фахівців. Навчальна дисципліна складається із чотирьох модулів. В першому («Теоретична музеологія») розглядаються дискусійні питання щодо ролі музею в сучасній культурі, наукові концепції музею (дитячий музей, екомузей, музей як культурний центр, музей як «третє місце» та ін.), структура музеології. В наступному модулі («Історична музеологія») аналізуються загальні тенденції історичного розвитку музейництва в країнах Європи, Америки, Азії, Африки, Австралії та інших регіонів Океанії. В модулі «Прикладна музеологія» увага акцентується на фондовій, експозиційній та культурно-освітній діяльності музею, а також – музейному менеджменту та маркетингу. Модуль «Актуальні проблеми розвитку музеології» - це проблеми пам`яткознавства та охорони позамузейних пам`яток, культурного туризму, музейного джерелознавства, музейної соціології, музейної психології, музейної інформатики.
Музейна археологія
В руслі комунікаційного підходу до вивчення музейної справи характеризуються предмети музейного значення та домузейні форми нагромадження культурно-історичних цінностей в часи первісності та стародавніх суспільств. Висвітлено особливості становлення археології як науки, організації археологічних музеїв в Україні та світі, основні тенденції їхнього розвитку. Значна увага приділяється фондовій та експозиційній роботі археологічних музеїв, аналізу найцікавіших виставкових проєктів.
Музеї світу
Програма з курсу «Музеї світу» відповідає навчальному плану підготовки бакалавра з базової вищої освіти «Культура» і є важливим доповненням до циклу фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін з Культурології. Але також може слугувати для всебічного розвитку студентів інших спеціальностей гуманітарного спрямування. Курс надає загальні уявлення про історію і сучасність музейної справи у світовому контексті. Увага приділяється вивченню становлення і функціонування музейництва як теоретично-узагальнююче, так і на прикладі окремих найбільш значущих музейних установ світу.
Соціокультурний розвиток людства
Осмислення розвитку людства з часів ранньої первісності і до наших днів є метою цього спецсемінару (семінару дослідницького типу).Впродовж V – VI семестрів увага акцентується на стадії формування передумов ранніх цивілізацій (X – III тис. до н. е.), стадії ранніх цивілізацій давнини (III – I тис. до н. е.) та стадії традиційних цивілізацій (поч. I тис. до н. е. – XVI ст.), а також на окремих проблемах, які існують у вивченні соціокультурного розвитку людства. Спецсемінар дозволяє опанувати методологію та методику дослідження первісності, давніх та традиційних суспільств у всіх їхніх проявах.
Соціокультурний розвиток людства
Курс відповідає навчальному плану підготовки бакалаврів зі спеціальності 034 Культурологія і є нормативною дисципліною. Осмислення розвитку людства з часів ранньої первісності і до наших днів є метою цього спецсемінару (семінару дослідницького типу). Впродовж V - VI семестрів увага акцентується на стадії формування передумов ранніх цивілізацій (X - III тис. до н.е.), стадії ранніх цивілізацій давнини (III – I тис. до н.е.) та стадії традиційних цивілізацій (поч. I тис. до н.е. – XVI ст.), а також на окремих проблемах, які існують у вивченні соціокультурного розвитку людства. Спецсемінар дозволяє опанувати методологію та методику дослідження первісності, давніх та традиційних суспільств у всіх їхніх проявах.
Курсова робота
Проміжна робота навчального характеру, що засвідчує знання основних засад написання наукового тексту. У ній студент має показати вміння підбирати й осмислювати дослідницьку літературу та джерела з конкретного питання, коректно формулювати мету й реферувати думки попередників та інформацію джерел, логічно будувати й структурувати власний текст, стисло обґрунтовувати висновки, правильно оформлювати науково-довідковий апарат.
Практика дослідницька (етнологічна або музейна) (після семестру)
Мета практики: поглиблення знань з нормативного навчального курсу «Загальна музеологія»; ознайомлення з системою організації роботи музеїв та методикою музейної діяльності; оволодіння методикою підготовки та проведення екскурсій; вивчення експозиційних матеріалів (враховуючи проблематику кваліфікаційних робіт). В кінці практики студент здає екскурсію (згідно з темою наукового дослідження). Дослідницька практика передбачає опанування студентами методів ведення польових етнографічних досліджень, збір, систематизацію та узагальнення матеріалів згідно з планом експедиції.
Практика педагогічна
Ознайомлення зі специфікою роботи в тих середніх закладах освіти, на базі яких проводиться практика (як правило, на базі гімназії «Києво-Могилянського колегіуму» та ліцею № 100 «Поділ»), з особливостями викладання в них культурологічних дисциплін. Проведення 1-2 позакласних занять або заходів. відвідування уроків учителів із дисциплін гуманітарного напряму та їх загальнопедагогічний аналіз. Підготовка та проведення 2-4 пробних та 2 залікових навчальних занять. відвідування занять, які проводять однокурсники-практиканти, їх аналіз та обговорення. Участь у методичних семінарах, які проводить керівник практики. Підготовка звітних документів (методичної розробки одного з проведених уроків чи інших форм організації навчання; розробки-аналізу одного із занять, яке проводили вчителі або однокурсники; звіту про проходження практики).
Методика викладання культурологічних дисциплін в закладах середньої освіти*
Культурологія в контексті гуманітарного знання. Наукові основи методики викладання культурологічних дисциплін. Форми організації навчання та методика їх проведення. Методи навчання. Методика формування наукових понять. Формування уміння працювати з навчальними текстами, періодичними виданнями. Методика використання наочних засобів. Модульна система навчання. Інноваційні технології навчання. організаційно-методичне забезпечення викладання культурологічних дисциплін. особистісна культура вчителя. цілісність педагогічної діяльності. Педагогічне спілкування.
Кваліфікаційна робота
Метою написання й захисту кваліфікаційної роботи є вироблення у здобувача компетенції з постановки наукової проблеми й адекватного її розв’язання культурологічними методами. Вибір об’єкта і предмета .має визначатися предметним полем культурології. Конкретні поставлені у дослідженні завдання мають відповідати досягненню загальної мети. Висновки роботи мусять відповідати на питання, поставлені у переліку завдань. Список літератури має бути оформлений згідно з ДСТУ.