Психологічні та психоаналітичні підходи у культурології

На основі розгляду першоджерел та подальших критичних розвідок психоаналіз подається як культурний феномен, як культуротворний фактор і як культурологічна дослідницька парадигма. Мета курсу – сформувати цілісне уявлення про психоаналіз, як про явище, що виникло й розвивалось у відповідь на потреби культури; його вплив на актуальні трансформації культури та на схеми інтерпретації її розвитку.

Психологічні та психоаналітичні підходи у культуроогії

На основі розгляду першоджерел та подальших критичних розвідок психоаналіз подається як культурний феномен, як культуротворний фактор і як культурологічна дослідницька парадигма. Мета курсу – сформувати цілісне уявлення про психоаналіз, як про явище, що виникло й розвивалось у відповідь на потреби культури; його вплив на актуальні трансформації культури та на схеми інтерпретації її розвитку

Постмодернізм

Курс є необхідною складовою частиною вивчення теорії культури. Він дає можливість навчити студентів магістеріуму орієнтуватися в сучасному креативному світі та гуманітарному знанні , самостійно використовувати засвоєні концепції та поняття у своїй науково-дослідницькій діяльності. Курс орієнтований на поглиблене вивчення однієї з впливових традицій сучасного мислення, потенціал якої досі не вичерпано, Постмодернізм довго впливав і позараз впливає на продукування культури. Студенти виконують творчі завдання з інтерпретації проявів постмодерних та метаможерністських тенденцій в культурі, які взаємооцінюються шляхом їх обговорення на семінарських заняттях, виконання групового або індивідуального дослідницького завдання та захисту його на заліку

Семіотика культури: методологічний практикум

Дисципліна є необхідною складовою частиною вивчення теорії культури. Він дає можливість навчити студентів магістеріуму орієнтуватися в сучасному гуманітарному знанні та самостійно використовувати засвоєні концепції та поняття у своїй науково-дослідницькій діяльності. Курс орієнтований на поглиблене вивчення однієї з провідних традицій гуманітарного мислення, Семіотика є не тільки способом мислити про культуру, а й одним з провідних способів говорити про неї, враховуючи знаково-символічний аспект культуротворчої діяльності.Студенти виконують творчі завдання з інтерпретації знаків в культурі, які взаємооцінюються шляхом їх обговорення на семінарських заняттях, виконання групового або індивідуального дослідницького завдання та захисту його на іспиті.Мета та завдання дисципліни.Курс спрямований на опанування та вироблення стилю мислення, що ґрунтується на семіотичному дослідницькому підході, що й по сьогодні присутій у Тартуській школі. Курс покликаний сформувати уявлення про природу знаку, пояснити причини знаковості у культурі, навчити розпізнавати її прояви на свідомому та несвідомому рівнях у «мовах культури» як системах кодування культурових значень – від музики, кіно, образотворчого мистецтва і літератури, до рольових ігор та соціальних інтеракцій.

Вступ до теорії культури

Попереднє уявлення про предмет культурології, про її місце серед гуманітарних наукових дисциплін та її методологічну специфіку. Теми курсу висвітлюють ´енезу та структуру культурологічного знання, дають уявлення про зміст і обсяг поняття «культура».

Постструктуралізм

Дисципліна та є необхідною складовою частиною вивчення теорії культури. Він дає можливість навчити студентів магістеріуму орієнтуватися в сучасному гуманітарному універсумі та самостійно використовувати засвоєні концепції та поняття у своїй науково-дослідницькій діяльності. Курс орієнтований на поглиблене вивчення однієї з провідних традицій гуманітарного мислення, яка охоплює цілий ряд підходів у соціо-гуманітарному пізнанні, а також спрямований на введення в тематичне та проблематичне кола постструктуралізму.На лекціях розгдядаються питання радше філософського, аніж лінгвістичного походження такої течії думки, як постструктуралізм. Незважаючи на позірно очевидне співвіднесення зі структуралізмом (як наприклад у Р. Барта), у постструктуралізмі маємо справу з відмовою від бачення структури як онтологічної сутності (У. Еко). Натомість помічаємо human factor (в мовознавстві позачено як антропоцентричний поворот).Семінарські заняття спрямовано на опанування провідних ідей та концепцій Ж. Деріди, Ж.Дельоза, Ю.Крістєвої, М.Фуко, Р.Барта, Ж.Бодрійяра, Б.Ріддінгса, О. Маркварда, Л.Вітгенштейна, Р.Рорті, В.Декомба, А. Кожева, П. Де Мана, Ж. Лакана, С.Жижека, Р. Салецл, Б.Кассен шляхом читання оригінальних праць, їх перекладів, їхнього обговорення на семінарських заняттях, виконання групового дослідницького письмового завдання та захисту його назаліку

Культура Європи середніх віків

Архітектура в системі культури

Архітектура є не просто характерним для тієї чи тієї епохи штучним середовищем існування людини. Вона міцно вбудована у культуру, більше того – є однією з підвалин культури. Твір архітектури чи містобудування є одночасно функціональною спорудою і мистецьким висловлюванням, навіть якщо на рівні програми не ставить перед собою певну естетичну мету. Завданням курсу є розгляд різного характеру взаємодій: споруд між собою, архітектурного середовища з людиною, архітектури з іншими мистецтвами, літературою та

Магістерська робота

Метою написання й захисту дипломної роботи є вироблення у здобувача компетенції з постановки наукової проблеми й адекватного її розв’язання культурологічними методами. Вибір об’єкта і предмета .має визначатися предметним полем культурології. Конкретні поставлені у дослідженні завдання мають відповідати досягненню загальної мети. Висновки роботи мусять відповідати на питання, поставлені у переліку завдань. Список літератури має бути оформлений згідно з ДСТУ.

Комплексний кваліфікаційний екзамен

Метою екзамену як підсумкового контролю є з’ясування рівня компетентності випускника у розв’язанні культурологічних завдань, та здатності перейти на наступний рівень освіти. Крім загальної суми знань, оцінюється здатність відповідати на питання й орієнтуватися у проблематиці культури сучасного світу. Перелік питань відповідає змісту курсів, прослуханих студентами протягом навчання. Екзамен має показати здатність випускника виконувати посадові обов’язки у його подальшій роботі.

Оглядові лекції до комплексного кваліфікаційного екзамену

Метою є підготовка студентів до комплексного кваліфікаційного екзамену. Викладачі читають лекції з наступних дисциплін: Антропологія повсякдення, Постмодернізм, Психоаналіз і культура, Етнокультурні процеси давньої Східної та Північної Європи, Постструктуралізм, Семіотика культури, Сучасне мистецтво: концепції та практика, Екранні мистецтва та візуальна культура, Методологія наукового дослідження, Філософія гуманітарного знання.

Курсова робота

Проміжна робота навчального характеру, що засвідчує знання основних засад написання наукового тексту. У ній студент має показати вміння підбирати й осмислювати дослідницьку літературу та джерела з конкретного питання, коректно формулювати мету й реферувати думки попередників та інформацію джерел, логічно будувати й структурувати власний текст, стисло обґрунтовувати висновки, правильно оформлювати науково-довідковий апарат.

Культура радянської доби

Масова культура

Передбачає вивчення основних проблем дослідження сучасної культури, місце в них проблематики масової культури, демонстрацію варіативності та критичного потенціалу концепції масової культури. Поява концепцій «культури» та «масової культури», їхні соціальні, політичні й культурні імплікації та трансформації значення; культура як загальні норми чи як поле вираження та містифікації соціального антагонізму; соціальні причини протиставлення «високої» і «масової» культури; основні підходи та школи дослідження «масової культури». Зв’язок ідеології, культури та суспільства. Масова культура як матеріал для вивчення способу життя суспільства та його само-репрезентації. Масове виробництво і споживання культури в соціальному контексті; адміністративний характер культури в період пізнього капіталізму; культурні практики «популярних класів».

Кваліфікаційна робота

Метою написання й захисту кваліфікаційної роботи є вироблення у здобувача компетенції з постановки наукової проблеми й адекватного її розв’язання культурологічними методами. Вибір об’єкта і предмета .має визначатися предметним полем культурології. Конкретні поставлені у дослідженні завдання мають відповідати досягненню загальної мети. Висновки роботи мусять відповідати на питання, поставлені у переліку завдань. Список літератури має бути оформлений згідно з ДСТУ.