Біляєва Світлана Олександрівна
Дисципліни, які викладає
Київська Русь та її сусіди
Курс розрахований на студентів магістерської програми «Археологія» першого року навчання. Він є однією з базових дисциплін для опанування знаннями з археології та історії доби Середньовіччя, а також навичками з всебічної фахової підготовки археолога. У нормативному курсі «Київська Русь та її сусіди» студенти магістерської програми вивчають на основі нерухомих та рухомих пам’яток археології історію населення України: процеси зародження та розвитку поселенської структури (міст, укріплених та неукріплених поселень); еволюцію будівельної справи (житлово-господарських комплексів, монументальних будинків світського та сакрального призначення, фортифікаційних споруд), розвитку сільського господарства та промислів, ремесла (металургії, ковальства, гончарства та інших галузей), різних форм духовної культури (писемності, поховального обряду та ін.). Все це дає підстави вивчення та реконструкції процесу генезису українського народу, специфіки формування та розвитку Русі-України, у спадкоємності великої культурної спадщини, що має принципове значення на сучасному етапі боротьби за існування української нації. Саме у ті часи було закладено підоснови основних інституцій сучасного українського суспільства, економіки, культури, мови, права тощо. Не дивлячись на те, що археологічні дослідження пам’яток давньоруського часу розпочалися у середині XIX ст., у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. вдалося не лише значно збільшити обсяг джерельної бази (за рахунок проведення широкомасштабних досліджень в зонах новобудов, використання новітніх методів досліджень), але й отримати якісно новий обсяг інформації. Це дозволяє позбутися зайвої ідеологізації процесу розвитку Русі, отримати нове бачення історії українських та суміжних земель упродовж ІХ–ХІІІ ст. у контексті європейського цивілізаційного вектору, взаємодії Сходу та Заходу.
Археологія України II пол. XIII - XVIII ст.
Навчальна програма передбачає аналіз проблем, що стосуються історії та археології України у період зародження та становлення української нації (середина-друга половина ХІІІ - ХVІІІ ст.). На відміну від попереднього часу, розвиток українських земель був значною мірою ускладнений дією зовнішніх факторів, що обумовило специфіку окремих етапів. На середину ХІІІ ст. таким фактором постала експансія Монгольської імперії, з другої половини ХІV – на початку ХV – інкорпорація українських земель до складу спільної федеративної держави - ВКЛ, з наступною спробою створення об’єднання у Річ Посполиту. Окремим важливим чинником періоду є формування та розвитку української козацької республіки – Війська Запорізького, а також інших організаційних форм існування різних етносів, як Ханська Україна та Кримське ханство. Слід відзначити, що археологічні дослідження дали можливість простежити які етнокультурні процеси відбувалися впродовж цього часу на території України: від факту спадкоємності історико-культурного процесу та безперервності розвитку до формування основних складових української етнічної культури та культури кримськотатарського народу. Факти археології дозволили змінити та значно доповнити рівень знань щодо розвитку Українських земель того часу, цивілізаційну взаємодію із Сходом та Заходом. Вивчення цієї проблематики за даними археології, якому присвячено курс, дозволить студентам ознайомиться з новітніми теоретичними розробками та практичними здобутками українських вчених та зарубіжних колег, краще з’ясувати місце України в історії світу доби пізнього середньовіччя - раннього модерну.
Магістерська робота
Маґістерська кваліфікаційна робота - самостійне наукове дослідження окресленої археологічної проблеми. Публічний захист кваліфікаційної (магістерської) роботи відбувається на засіданні Екзаменаційної комісії у формі презентації як із використанням різних форм візуалізації доповіді так і без застосування технічних засобів. Необхідними умовами допуску до атестації є виконання індивідуального навчального плану, наявність вчасно виконаної і належним чином оформленої роботи, перевіреної на плагіат та рекомендованої до захисту науковим керівником, а також наявність внутрішньої або зовнішньої фахової рецензії. Після захисту кваліфікаційну роботу розміщують в інституційному репозитарії НаУКМА для вільного доступу. Дипломна маґістерська робота виконується на матеріалах з археологічних пам'яток, які зберігаються у наукових фондах Інституту археології НАН України, а також які опубліковані у фахових виданнях. Теми дипломних маґістерських робіт відображають актуальну проблематику археології та давньої історії України. Випускна атестація завершується отриманням здобувачем освіти документа встановленого зразка про присудження ступеня магістра з присвоєнням кваліфікації: магістр археології за спеціалізацією 032 "Історія та археологія". Кращі кваліфікаційні роботи рекомендуються членами ЕК до друку у фахових періодичних виданнях.