Козловський Віктор Петрович
Дисципліни, які викладає
Основи філософії демократичного врядування
Дисципліна передбачає розгляд тих філософських питань – світ, суспільство, культура, людина, світогляд, ідеологія – що пов’язані з викладом соціально- політичних і культурних засад самоврядування. На лекціях і семінарах будуть розглянуті історичні форми демократичної організації суспільного життя, особливості формування європейського ліберально-демократичного самоврядування, його відмінності від інших типів суспільної організації, що існують в сучасному глобальному світі.
Вступ до літературної антропології
Метою курсу є демонстрація еволюції уявлень про людину в модерній європейській літературі. Спираючись на різноманітні літературні тексти буде показано як змінювалась персонажі, сюжети, мова літературних текстів. На основі цих спостережень буде зроблена спроба виявити певні антропологічні мотиви сучасної літератури, ті мотиви, які виявляються у літературних текстах на рівні осмислення світу, життя і смерті, свободи, тілесності, кохання, сексуальності тощо. Зміст дисципліни: Літературна антропологія як нова стратегія аналізу текстів: особливості та методологічні здобутки. Методологічні стратегії літературознавства та їх антропологічні конотації. Людина і світ в літературі XVIII - ХIХ ст. Людина і світ в літературі ХХ - почат. ХХІ ст. "Деструкція" людини в сучасній літературі. Еротичні мотиви в сучасній літературі. Смерть як "замінник життя": література в пошуках "Танатоса".
Філософська герменевтика
Курс дає знання філософської герменевтики як сучасного напряму філософії, а також знання історичної трансформації герменевтики від античного мистецтва тлумачення до герменевтики фактичності М. Гайдеґера та універсальної герменевтики Г.-Ґ. Ґадамера; курс містить критичний аналіз Ґадамерової концепції герменевтичного досвіду в мистецтві, історії, етиці та суспільній комунікації.
Сучасний лібералізм: філософія, економіка та політичні практики
Курс присвячений аналізу основних течій сучасного лібералізму – неолібералізму, соціального лібералізму і лібертаріанства. Розглядається питання взаємодії лібералізму і демократії в сучасних політичних практиках. Висвітлюються питання «аналітичного ліберального дискурсу», його філософські і політичні засади. Викладаються основні економічні та політичні ідеї сучасних лібералізму, а також ліберальні політичні течії в сучасному світі; розглядається політична географія сучасного лібералізму.
Етика господарювання: соціальні та культурні засади
Курс спрямований на розкриття змісту етичних передумов господарської діяльності як культурно-історичному, так і соціальному контексті. Особлива увага приділяється аналізу типологічним рисам етичних норм, які регулюють економічну діяльність суспільства, а також взаємозв’язок економічної ефективності і етичної нормативності діяльності суб’єкта економічної діяльності. Виявляється співвідношення ціннісного й інструментального аспектів економічної діяльності. Розглядаються основні питання «підприємницької етики», її нормативні і дескриптивні модальності.
Кантова антропологія: концепти та моделі
У центрі уваги курсу розкриття антропологічних поглядів видатного німецького філософа Іммануїла Канта (1724 - 1804), з'ясування значущості його антропологічних ідей для сучасної антропології, філософії, психології, інтелектуальної й політичної історії. Курс ґрунтується на широкому залучені різноманітного філософського і антропологічного матеріалу, який увиразнює позицію німецького філософа щодо людини. Виклад основується як на історико-наукових, так і філософських джерел, зокрема Кантових лекційних матеріалів і нотаток, що уможливить по новому поглянути на особливості формування антропологічних поглядів засновника німецького ідеалізму. Це також дозволить застосувати методологію концептуальних моделей, спираючись на які продемонструємо багаторівневість антропологічного дискурсу Канта, неможливість редукції антропологічних ідей автора «Критики чистого розуму» до якоїсь однієї філософської позиції.
Метафізика як філософська наука (проблеми і базові поняття)
У межах курсу розглядаються головні проблеми і поняття метафізики, в тому числі проблема самої метафізики, співвідношення традиційної (класичної) і постнекласичної метафізики та її місце в сучасній філософії. Предметом розгляду також слугують такі фундаментальні філософські питання, як: співвідношення буття і ніщо, реального та ідеального буття, проблема свідомості та її співвідношення з матерією. досліджується поняття Світу та місце ідеї Бога в структурі філософського світогляду.
Вступ до літературної антропології: образи людини в західно-європейській літературі XVIII - XX ст. (1р.н.)
Курс спрямований на аналіз еволюції уявлень про людину в модерній європейській літературі. Спираючись на різноманітні літературні тексти буде показано як змінювалась персонажі, сюжети, мова літературних текстів. На основі цих спостережень буде зроблена спроба виявити певні антропологічні мотиви сучасної літератури, ті мотиви, які виявляються у літературних текстах на рівні осмислення світу, життя і смерті, свободи, тілесності, кохання, сексуальності тощо.
Філософська антропологія
Метою курсу є вивчення етапів становлення, структури і функцій філософсько-антропологічного знання, історичних і сучасних типів філософського осмислення проблеми людини, її природи, основних способів і форм людського буття, досвіду, мови, свідомості, комунікації, тілесності.
Німецька класична філософія
Реконструкція основного концептуального змісту німецької класичної філософії, інших філософських концепцій від початку та середини ХІХ століття аж до занепаду німецького класичного ідеалізму. Курс зосереджується на визначенні місця німецької класичної філософії в історико-філософському поступі, розкриває закономірність переходу від «суб’єктивного» до «об’єктивного та абсолютного» ідеалізму в межах філософії свідомості, а також перші спроби трансформації класичної філософії трансцендентального ідеалізму.
«Феноменологія духа» Гегеля: витоки, сюжети, персонажі
Метою курсу є виявлення тих сюжетів і персонажів «Феноменології духу», які надали цій праці виняткового статусу в західній філософії, вивченням і тлумаченням якої займались видатні інтелектуали у продовж 200 років. Заняття ґрунтуються не лише на прискіпливому вивченні «Феноменології духу», а й на зверненні до літературних текстів (Софокла, Еврипіда, Данте, Шекспіра, Дідро, Гете, Лесінга та ін.), що уможливить розкрити ті сенси, які виявляються лише в семантиці літературних образів і сюжетів.
Соціальна філософія
Метою курсу є вивчення особливостей формування, структури і функцій суспільства, з’ясування ролі культури та історії у становленні соціальних зв’язків, а також розкриття значення людської особистості у творенні та існуванні спільного соціального світу. Аналіз соціально-філософських проблем здійснюється на основі широкого залучення фундаментальних праць як мислителів минулого, так і сучасних авторів.