Дисципліни, які викладає
Аналітична філософія
Курс передбачає засвоєння основних ідей аналітичної філософії шляхом опанування текстів та оригінальних коментарів як у перекладі, так і мовою оригіналу. В межах ознайомлення з тлумаченнями ідентифікаційних особливостей «аналітичної філософії», розкриваються ідеї, програми та теорії які перетворили концептуальні репрезентації відношення «мова - мислення» на нові критичні аналітики, що принесли нові радикальні зміни у репрезентації філософії як тяглої історії її оригінального самовизначення в межах проблем метафізики, епістемології, теорій мислення, естетичного досвіду. Саме в межах аналітичної філософії впродовж ХХ ст. відбулося і продовжує розвиток суттєве зближення європейської та англо - американської філософської традиції. Семінарські заняття спрямовано на опанування ідей та концепцій класиків аналітичної філософії: Х. фон Врігта, Ґ. Й. Гльока, М. Дамміта, А. Данто, Д. Девідсона, Л. Вітгенштейна, Р. Карнапа, В. В. О. Квайна, Б. Рассела, Б. Страуда, П. Ф. Строссона, Д. Фоллесдала, Я. Хінтікки шляхом читання їхніх праць.
Методологія наукового дослідження
Курс «Методи наукового дослідження » є однією із складових нормативних навчальних дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки магістрів. В лекційній частині курсу розглядаються питання створення від початку програм методологічної кооперації наук в межах яких поняттям «аналізу», «синтезу», законів призвичаєних до логіки предикатів та розкладання теорії на емпіричний та теоретичний рівні, було залишено місце в історії методології наукового пізнання. Але розгляд концепцій методологічного фальсифікаціонізму К. Поппера, парадигмальної будови академічної науки Т. Куна, науково - дослідницької програми І. Лакатоса, Ст. Тулміна, М. Поланьї, П. Феєрабеда не заради розгляду їхнього походження, змісту та взаємної критик, як це буває в курсі історії філософії і методології науки, Цей розгляд призначено заради виділення в кожній із цих концепцій «долучення до дослідження» у зонах: формування гіпотез, введення до поновного дослідження деконтекстуалізованих інтелектуальних явищ «третього світу; знаходження гарантованого місця для академічних досліджень студентів та викладачів проблемного змісту у концептуальних картинах академічних дисциплін; долучення до критик «застарілих ідей» як частини «парадигм»; долучення до практик покращення виразності новизни ідей у просторі «насичених варіантів ідей»; можливості звертатися до дослідження ідей та підходів, які було відкинуто за формальними критерієм; бачити у «принципі проліферації» «контр - індукції» доцільність дослідження будь - якої проблеми на різних базах її «альтернативного бачення». Вказані формати вмотивованої мети долучення до наукового дослідження не присутні у канонічному форматі репрезентації наукового дослідження в якому розв’ язання будь - якої проблеми, має пройти через визначення об’єкта, предмета і методу дослідження. Але, останні ознаки стану проведеного наукового дослідження є лише встановленням його включення до генеалогії аспектів та підходів до розгляду проблеми, до якої долучається дослідник. В той же час, побудова генеалогії дослідження проблеми за схемою «внесків» попередників має ознаки методологічного спрощення.
Філософія гуманітарного знання
Курс «Філософія гуманітарного знання» є однією із складових нормативних навчальних дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня з підготовки магістрів. На лекціях, в межах ознайомлення з тлумаченнями особливостей «гуманітарного знання», розкриваються ідеї, програми та теорії філософії, які перетворили концептуальні репрезентації гуманітарного нові критичні аналітики, що принесли зміни у репрезентації гуманітарного знання як тяглої історії руху його самовизначення в межах репрезентації : рецепції критики «історицизму» історично – дієвого мислення у поезії, естетичного досвіду, неоднозначності у визначенні структурних особливостей наративної історії, моделей пояснення у наративній історії, методології історії мистецтва, визначення мистецтва в пост - історичну епоху, досвіду філософії як мета - психології, семантики темпоральності історичного наративу, теорії дискурсивної формації, археології знання як методу та методологічної антитези «history of ideas», визначення епістемічного простору гуманітарного знання. Семінарські заняття спрямовано на опанування провідних ідей та концепцій філософського визначення особливостей гуманітарного знання Ф. Анкерсміта, Ґ. - Ґ Гадамера, Е. Ґомбріха, К. Гірца, А. Данто, К. Поппера, П. Рікера, М. Фуко шляхом читання оригінальних праць, їхнього обговорення на семінарських заняттях та виконання індивідуального письмового завдання.
Проблема автентичності культурної інтерпретації
Курс «Проблема автентичності культурно історичної інтерпретаці» відповідає навчальному плану підготовки магістрів культурології в галузі наук про культуру зі спеціальності 6. 02.01 – культурологія. Курс надає студентам теоретичні та фактичні знання у царині історії та теорії розвитку дослідницьких практик, метою яких було комплексне вдосконалення основ літературознавчих інтерпретативних практик в історії і літературній критиці, які одночасно ставали і «текстовими» моделями культури. З середин 60 - их років ХХ століття «текстові» моделі культури зробили процес «письма» частиною семіотичних моделей культури. Саме відтоді бере свій початок відчуття незадоволення репрезентації літературної класики за рахунок традиційних сюжетно - стильових особливостей творів певного автора та їхньої поетики
Оглядові лекції до комплексного кваліфікаційного екзамену
Метою є підготовка студентів до комплексного кваліфікаційного екзамену. Викладачі читають лекції з наступних дисциплін: Антропологія повсякдення, Постмодернізм, Психоаналіз і культура, Етнокультурні процеси давньої Східної та Північної Європи, Постструктуралізм, Семіотика культури, Сучасне мистецтво: концепції та практика, Екранні мистецтва та візуальна культура, Методологія наукового дослідження, Філософія гуманітарного знання.
Соціальна і культурна антропологія
Курс «Соціальна і культурна антропологія» є однією зі складових циклу нормативних навчальних дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня з підготовки бакалаврів. Цей курс надає студентам можливість отримати базові теоретичні знання з історії розвитку теоретичних узагальнень польових практик дослідження культурних комплексів неписьменних народів, так і входження деяких культурних явищ сучасної епохи до компетенції антропології. Семінарські заняття спрямовано на опанування ідей та концепцій класиків культурної і соціальної антропології та опанування зразків їхнього культурологічного узагальнення. Курс передбачає засвоєння основних концепцій та понять соціальної і культурної антропології шляхом опанування базових текстів та оригінальних коментарів у перекладах українською та мовою оригіналу з метою напрацювання питань до їхнього обговорення на семінарських заняттях. Оскільки семінарські заняття проходять раз на два тижні, то нормативна кількість опрацьованих сторінок літератури до семінару становить 100 сторінок. Курс «Соціальна і культурна антропологія » є важливою складовою підготовки бакалаврів за спеціальністю 034- Культурологія до фахової діяльності у галузі освіти та гуманітарних науках