Культури класичного Сходу (1 р.н.)

Упродовж навчального курсу студенти знайомляться із основними здобутками класичних східних традицій (ведична, китайська, японська, тибетська, зороастрійська, мусульманська, степова кочова, північнокавказька). Лекційна частина занурює студентів у історико-культурні подробиці тієї чи іншої східної традиції, у релігійно-філософський канон, в образотворче мистецтво та естетику, у традиційний побут та етнографію тощо (передусім у цивілізаційній проблематиці і без мовного контексту). Під час викладу слухачам демонструється численний тематичний візуальний та музичний контент задля забезпечення повноцінного занурення аудиторії у відповідні етнокультурні регіональні традиції. Практичні заняття передбачають заслуховування студентами тематичних доповідей або / та презентацію індивідуальних завдань з подальшим колегіальним обговоренням; контрольне тематичне тестування; виконання підсумкової контрольної роботи тощо.

Історія української культури

Курс «Історія української культури» орієнтований на надання студентам першого року навчання бакалаврської програми уявлення про українську культуру як про складну структуру, у котрій художня культура посідає хоч і важливе, втім не провідне місце. Поступ культури буде представлено не як історію художніх стилів, а насамперед як історію змін, що відбувалися у свідомості її носіїв. У ході опанування курсу студенти отримуватимуть навички самостійного аналізу культурних артефактів. Курс «Історія української культури» передбачає фокусування уваги на формуванні та функціонуванні певних релігійних, політичних, ідеологічних, етичних та естетичних ідей, які впливали на становлення художньої культури. Приклади з художньої культури буде розглянуто передусім як ілюстрацію до «матеріального» втілення таких ідей.

Етнокультурні процеси Старої Європи

Впродовж навчання на курсі опановують роботу з науково-аналітичною базою з проблем історії культури та пам’яткознавства, вчаться самостійно знаходити нові джерела та формулювати дослідницькі проблеми; набувають звичку до плюральності та готовність до нової інформації в контексті активного самовдосконалення. Лекційна частина вводить студентів у дослідницький історико-культурний дискурс навколо етнічних та соціальних трансформацій у Східній та Північній Європі від часів розпаду індоєвропейської спільності до доби державотворення IX-XI ст. Під час викладу слухачам демонструється численний тематичний візуальний та музичний контент. Практичні заняття стимулюють у магістрів звертання до критичного порівняльного аналізу суперечливих висновків та спостережень; учасники моделюють науково-практичну діяльність з культурологічної проблематики: власне, семінари подані тут як пленарні засідання наукових конференцій, як колоквіуми та презентації з обговореннями, а творча письмова робота постає аналогом академічної публікації тощо.

Методика викладання культурологічних дисциплін у закладах освіти

Сьогоднішній світ міняється бурхливо та незворотньо. Пересічному користувачу сучасних медіа важко сприймати поточні новини неупереджено, і ще важче відрізнити справжні факти щодо певної ідентичності або чиєїсь мистецької спадщини від масово тиражованих тематичних спекуляцій. Для цього потрібен інтегральний міждисциплінарний погляд ерудованого фахівця, котрим безумовно здатен виступити культуролог. Тому саме культурологія наразі є потрібною як ніколи до того. Водночас адекватних фахівців бракує. При тому що культурологічний погляд можна випрацювати і у фахівців із інших галузей. Для цього потрібні методика та викладацька майстерність.

Загальна історія мистецтв

1ч. Програма курсу «Загальна історія мистецтв» (скорочено – ЗІМ) відповідає навчальному плану підготовки бакалавра з базової вищої освіти «Культура» і є необхідною складовою частиною вивчення циклу фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін з Культурології. Курс «Загальна історія мистецтв» розраховано на студентів – культурологів (бакалаврат), І курс, факультет гуманітарних наук, напрям підготовки «Культура» (Культурологія). Курс спрямований на вивчення багатої спадщини образотворчого мистецтва, створеного людиною упродовж кількох тисячоліть – від давніх культур до початку ХХ ст., окрема увага в межах курсу приділяється європейській візуальній культурі. MS Teams – команда «Загальна історія мистецтв» DistEdu: ЗІМ. Частина 1, весна Матеріали до курсу: Drive "ЗІМ" 2ч. Програма курсу «Загальна історія мистецтв» (скорочено – ЗІМ) відповідає навчальному плану підготовки бакалавра з базової вищої освіти «Культура» і є необхідною складовою частиною вивчення циклу фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін з Культурології. Курс спрямований на вивчення багатої спадщини образотворчого мистецтва, створеного людиною упродовж кількох тисячоліть – від давніх культур до початку ХХ ст., окрема увага в межах курсу приділяється європейській візуальній культурі. Курс «Загальна історія мистецтв» розраховано на студентів – культурологів (бакалаврат), І курс, факультет гуманітарних наук, напрям підготовки «Культура» (Культурологія). MS Teams – команда «Загальна історія мистецтв» DistEdu: ЗІМ. Частина 2, літо Матеріали до курсу: Drive "ЗІМ"

Доколумбові цивілізації: виклики та парадокси

Останніми роками напрямок дослідження давніх цивілізацій фактично зійшов у нас нанівець. При тому, що в НаУКМА працювали відомі фахівці з цієї теми, і зокрема на кафедрі культурології. І якщо звичні зі шкільної лави цивілізації Старого Світу випускникам донині не цікаві (на превеликий жаль), то екзотичні держави та народи американського континенту інтригують і приваблюють. Більше того, саме специфіка соціокультурного розвитку Доколумбового регіону демонструє чимало парадоксів, що вибивають з традиційних схем шкільного знання. Тому, порівняння відповідних цивілізацій з аналогами Старого Світу становить чільне місце викладу, як і пошуки характерних алгоритмів для обох векторів. Мета та задачі дослідницького семінару: Таким чином, курс має 1) збагатити загальну ерудицію слухачів; 2) розширити їх культурний плюралізм; 3) навчити системному баченню в нормах постнекласичної парадигми наукового пізнання. Також, автор не лишає надію, що курс здатен пробудити в слухачах цікавість до подальшого дослідження культурі цивілізацій минулого. Адже «не знаючи минулого, людина буде вічно повторювати помилки попередників» (с). Під час викладу слухачам демонструватиметься тематичний візуальний та музичний контент. Для самостійного опрацювання матеріалів та для підготовки до практичних занять студентам буде надано чималий обсяг новітньої літератури, зокрема – англомовної. Щодо методів викладання, варто зазначити, що дискурс матиме ані історичний характер, ані музейницький, ані археологічний – хоча нерідко матиме справу зі старожитностями. Наразі ж це – дискурс історичної культурології. Навчити слухачів відрізняти її підходи – також входить до мети курсу.

Практика педагогічна

Головна мета педагогічної практики полягає в закріпленні теоретичних знань і набутті студентами відповідних практичних умінь, навичок, Педагогічна практика носить міждисциплінарний характер, ґрунтується на знаннях із педагогіки, методики викладання, психології та фахових дисциплін формуванні ключових компетентностей із основних напрямів викладацької діяльності у ВНЗ України. Педагогічна практика створює умови для формування у студентів навичок виконання функцій викладача, а саме: здійснювати теоретичну та практичну підготовку до викладання навчального предмету.

Загальна історія мистецтв

1ч. Програма курсу «Загальна історія мистецтв» (скорочено – ЗІМ) відповідає навчальному плану підготовки бакалавра з базової вищої освіти «Культура» і є необхідною складовою частиною вивчення циклу фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін з Культурології. Курс «Загальна історія мистецтв» розраховано на студентів – культурологів (бакалаврат), І курс, факультет гуманітарних наук, напрям підготовки «Культура» (Культурологія). Курс спрямований на вивчення багатої спадщини образотворчого мистецтва, створеного людиною упродовж кількох тисячоліть – від давніх культур до початку ХХ ст., окрема увага в межах курсу приділяється європейській візуальній культурі. MS Teams – команда «Загальна історія мистецтв» DistEdu: ЗІМ. Частина 1, весна Матеріали до курсу: Drive "ЗІМ" 2ч. Програма курсу «Загальна історія мистецтв» (скорочено – ЗІМ) відповідає навчальному плану підготовки бакалавра з базової вищої освіти «Культура» і є необхідною складовою частиною вивчення циклу фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін з Культурології. Курс спрямований на вивчення багатої спадщини образотворчого мистецтва, створеного людиною упродовж кількох тисячоліть – від давніх культур до початку ХХ ст., окрема увага в межах курсу приділяється європейській візуальній культурі. Курс «Загальна історія мистецтв» розраховано на студентів – культурологів (бакалаврат), І курс, факультет гуманітарних наук, напрям підготовки «Культура» (Культурологія). MS Teams – команда «Загальна історія мистецтв» DistEdu: ЗІМ. Частина 2, літо Матеріали до курсу: Drive "ЗІМ"

Культура і цивілізація

Запропонований дослідницький семінар фіналізує та підсумовує набуті студентами знання за напрямком «культурологія». Упродовж навчання студенти збагачують власну ерудицію, розширюють культурний плюралізм та гнучкість інформаційного сприйняття; вчаться системному баченню в нормах постенкласичної парадигми наукового знання тощо. Лекційна частина ознайомлює студентів з проблемними аспектами соціокультурного розвитку людства та їх антропологічною рецепцією за різних підходів; дозволяє зануритися в усвідомлення інтегральних культурно-цивілізаційних маркерів давнини та сучасності в актуальних, часто – в мультидисциплінарних контекстах. Під час викладу слухачам демонструється численний тематичний візуальний та музичний контент. Задля практичних занять учасники опрацьовують чимало інтегрального матеріалу та пробують різні шляхи його рецепції та використання: студенти сумісно творять презентації (індивідуальні та групові), обговорення, диспути, круглі столи, peer-learning, ситуативно-рольове моделювання тощо. По завершенню магістри зможуть не лише усвідомити свій рівень кваліфікації у галузі, але й побачити конкретні вектори застосування свого культурологічного потенціалу за сучасного попиту

Археологія та давня культура

Упродовж навчального курсу студенти отримують базові знання з вивчення старожитностей культури та опановують "кабінетну" аналітичну діяльність археологів (що є зазвичай наслідком польової та камеральної роботи відповідно). Лекційна частина вводить студентів у тематичну термінологію та пропонує розуміння ключових етно- та соціокультурних змін розвитку людства на прикладі оцінки матеріальних артефактів минулого. Під час викладу слухачам демонструється численний тематичний візуальний та музичний контент задля забезпечення повноцінного долучення аудиторії до відповідних етнокультурних регіональних традицій. Практичні заняття передбачають виступи учасників на семінарах, підготовку ними презентацій, написання контрольних та тематичних творчих письмових робіт тощо. Закономірності й тенденції розвитку культури давнього людства до античного часу на території зарубіжної Європи, до часів Київської Русі та до часів Великих географічних відкриттів у Новому світі в країнах Азії й Африки. Культурно-історичні та природно-кліматичні епохи, їхні періоди й етапи. Спільні закономірності розвитку давньої та сучасної культури, еволюційний і циклічний розвиток культури. Археологічні джерела і методика визначення культурно-історичної цінності пам’яток давньої культури, проведення їхньої первинної наукової фіксації. Передбачено двотижневу археологічну практику.

Оглядові лекції до комплексного кваліфікаційного екзамену

Метою є підготовка студентів до комплексного кваліфікаційного екзамену. Викладачі читають лекції з наступних дисциплін: Антропологія повсякдення, Постмодернізм, Психоаналіз і культура, Етнокультурні процеси давньої Східної та Північної Європи, Постструктуралізм, Семіотика культури, Сучасне мистецтво: концепції та практика, Екранні мистецтва та візуальна культура, Методологія наукового дослідження, Філософія гуманітарного знання.

Стародавні цивілізації Сходу

Упродовж навчального курсу студенти опановують понятійний апарат та методологію вивчення цивілізаційних процесів; систематизують знання про основні риси та здобутки класичних цивілізацій стародавнього Близького Сходу. Лекційна частина відпершу знайомить студентів із методологією та понятійним апаратом; далі виклад йде за поступальною хронологією від перших ранньодержавних інституцій Близького Сходу IV тис. до н.е. і до цивілізаційних трансформацій елліністичної доби відповідно. Під час викладу слухачам демонструється численний тематичний візуальний та музичний контент. Практичні заняття покликані продемонструвати навички ідентифікації в цивілізаціях давнини етнокультурних патернів, парадигм культурних традицій тощо

Етнологія

Етнологія

Вступ до історичної танатології

Автор даного курсу певен, що для культурологів є надзвичайно корисним вивчення трансформацій категорії смерті в певних традиціях (при тому, що цим природно цікавляться філософи та історики, релігієзнавці та мовники, і навіть айтішники, та не лише). «Соціокультурна Танатологія» – комплексна людизнознавча дисципліна. За визначенням медієвіста Арона Гуревича, смерть – це індикатор характеру культури. Лакмус цивілізації тощо. В річищі курсу мова йде про широкий комплекс танатичних уявлень – не лише варіації віри в те, що чи хто чекає на нас там, а й саме ставлення до смерті і вмирання. Мова також іде про уявлення щодо Потойбіччя – як певного виміру часопростору, що відбився на ледь не всіх старожитностях культури (особливо це стосується предметів із поховальних комплексів). Як ми неодноразово переконаємося, для представників традиційних суспільств смерть була лише переходом до іншого стану буття. В подальшому стане ясно, що саме танатичний шар самосвідомості та колективної картини світу може бути додатковим критерієм культурної зрілості, зокрема в контексті «аксіальності» за К. Ясперсом. ..Та багато іншого

Курсова робота

Проміжна робота навчального характеру, що засвідчує знання основних засад написання наукового тексту. У ній студент має показати вміння підбирати й осмислювати дослідницьку літературу та джерела з конкретного питання, коректно формулювати мету й реферувати думки попередників та інформацію джерел, логічно будувати й структурувати власний текст, стисло обґрунтовувати висновки, правильно оформлювати науково-довідковий апарат.

Кваліфікаційна робота

Метою написання й захисту кваліфікаційної роботи є вироблення у здобувача компетенції з постановки наукової проблеми й адекватного її розв’язання культурологічними методами. Вибір об’єкта і предмета .має визначатися предметним полем культурології. Конкретні поставлені у дослідженні завдання мають відповідати досягненню загальної мети. Висновки роботи мусять відповідати на питання, поставлені у переліку завдань. Список літератури має бути оформлений згідно з ДСТУ.