Дисципліни
Методологія наукових досліджень у галузі археології
Курс «Методологія наукових досліджень у галузі археології» спрямований на вивчення основних методів дослідження в археології та формування цілісного уявлення про сучасний науковий процес. Його метою є практичне засвоєння сучасних теоретичних і прикладних підходів до постановки та розв’язання дослідницьких проблем, роботи з археологічними джерелами та інтерпретації результатів. Особлива увага приділяється методам аналізу даних та критичному опрацюванню інформації. Курс включає два практичні воркшопи: з аналізу й візуалізації археологічних даних та з використання геоінформаційних систем (ГІС) в археологічних дослідженнях.
Київська Русь та її сусіди
Курс розрахований на студентів магістерської програми «Археологія» першого року навчання. Він є однією з базових дисциплін для опанування знаннями з археології та історії доби Середньовіччя, а також навичками з всебічної фахової підготовки археолога. У нормативному курсі «Київська Русь та її сусіди» студенти магістерської програми вивчають на основі нерухомих та рухомих пам’яток археології історію населення України: процеси зародження та розвитку поселенської структури (міст, укріплених та неукріплених поселень); еволюцію будівельної справи (житлово-господарських комплексів, монументальних будинків світського та сакрального призначення, фортифікаційних споруд), розвитку сільського господарства та промислів, ремесла (металургії, ковальства, гончарства та інших галузей), різних форм духовної культури (писемності, поховального обряду та ін.). Все це дає підстави вивчення та реконструкції процесу генезису українського народу, специфіки формування та розвитку Русі-України, у спадкоємності великої культурної спадщини, що має принципове значення на сучасному етапі боротьби за існування української нації. Саме у ті часи було закладено підоснови основних інституцій сучасного українського суспільства, економіки, культури, мови, права тощо. Не дивлячись на те, що археологічні дослідження пам’яток давньоруського часу розпочалися у середині XIX ст., у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст. вдалося не лише значно збільшити обсяг джерельної бази (за рахунок проведення широкомасштабних досліджень в зонах новобудов, використання новітніх методів досліджень), але й отримати якісно новий обсяг інформації. Це дозволяє позбутися зайвої ідеологізації процесу розвитку Русі, отримати нове бачення історії українських та суміжних земель упродовж ІХ–ХІІІ ст. у контексті європейського цивілізаційного вектору, взаємодії Сходу та Заходу.
Населення Лісостепової Скіфії та прилеглих територій
Навчальна програма вибіркового курсу "Населення Лісостепової Скіфії та прилеглих територій" передбачає розгляд низки питань пов'язаних зі становлення та розвитком цього політичного та культурного об'єднання, його взаємодією із сусідніми суспільствами лісової смуги, синхронними культурами територій Центрально-Східної Європи, кочовиками степів та грецьким населенням Причорноморського узбережжя.
Музейна справа (1 р.н.)
Наша держава володіє безцінною історичною та художньою спадщиною – пам’ятками, які зберігають численні музейні установи. Вони за кількістю (як свідчать статистичні дані) дозволяють зарахувати Україну до першої десятки серед країн Європи. Історія музеїв нараховує не одне тисячоліття. Основні завдання закладів: зберігання, вивчення, експонування пам’яток культури. Згодом були сформульовані засади музеєзнавства (музеології): наукової дисципліни, що вивчає дефініції, пов’язані зі створенням і діяльністю музеїв. Музеєзнавство, музейна політика: законодавство, організація управління музеями, а також музейна практика: фондова, експозиційна, просвітницька діяльність музеїв – все це є напрямками Музейної справи – спеціальної галузі культурно-освітньої та наукової роботи. Основні положення Музейної справи представлені в Курсі магістерської програми «Археологія» другого року навчання. Головне завдання курсу полягає в тому, щоб познайомити студентів з усіма напрямками Музейної справи, її історією та періодизацією. Велика увага приділена створенню різних інституцій зі збереження старожитностей та мистецьких творів від давнини до сучасності в країнах Європи, Азії, Америки. Вивчення історії Музейної справи в Україні свідчить про особливості закладів зі збереження пам’яток культури: велика роль університетських музеїв, приватних зібрань, меценатів. Важливі питання (інколи, дискусійні) пов’язані з фондовою і експозиційною роботою: висвітлено нові форми на сучасному етапі, тобто, під час війни. Загалом у навчальній програмі курсу Музейна справа відображені всі види діяльності музею.
Найдавніші землероби України
Курс розрахований на студентів магістерської програми «Археологія» першого року навчання. Він є однією з базових дисциплін для опанування знаннями з археології та історії України періоду від неоліту до початку раннього бронзового віку (VII-IV тис. до н.е.), пов’язаного з появою, становленням та розвитком давньоземлеробських культур на території України за даними археологічних досліджень. Мета курсу - ознайомлення з історіографією, архео¬логічними даними та методикою дослідження цих куль¬тур, розвиток навичок самостійної наукової роботи. Курс включає п’ять основних тем: 1) поява відтворювального господарства та його поширення у фізико-географічному ареалі України у VII-IV тис. до н.е; 2) матеріальна культура давніх хліборобів; 3) давні технології та економіка; 4)відтворення історії давніх хліборобів на підставі археологічних джерел; 5) давні землероби у фізико-географічному ареалі України в контексті появи та поширення хліборобства. На прикладі археологічних культур розглядаються такі аспекти як взаємодія людини з оточуючим середовищем, явища культурної трансформації та наступності, міграцій, культурної взаємодії та соціогенезу. Студенти ознайомляться з історією та сучасним станом досліджень, сучасними методами різнобічного аналізу різних категорій археологічних комплексів та артефактів, археологічних комплексів та пам’яток, археометричних досліджень.
Технологія первісного виробництва: знаряддя праці кам`яної доби
Навчальна програма курсу «Технологія первісного виробництва: знаряддя праці кам’яної доби» розрахована на студентів другого року навчання магістерської програми «Археологія». Курс передбачає опанування розділом знань з археології кам’яної доби, пов’язаних із зародженням найперших трудових навичок людини – головного чинника її еволюції. В основі курсу лежить доведений факт того, що процес трудової діяльності людини кам’яної доби відбився у виготовлених її руками знаряддях праці. Рівень досконалості цих знарядь, їх техніко-типологічні особливості, є опосередкованим показником ступеню суспільного розвитку тієї чи іншої первісної спільноти. Кожному періоду кам’яної доби – палеоліту, мезоліту, неоліту – були притаманні свої технологічні винаходи, свої стратегії й традиції у виробництві знарядь. Вивченню динаміки цього процесу і присвячено курс «Технологія первісного виробництва: знаряддя праці кам’яної доби». Студенти знайомляться з сучасними методами аналізу артефактів, навчаються відрізняти знаряддя, виготовлені рукою первісної людини, від еолітів – природно пошкоджених предметів. Дізнаються і про досягнення реконструктивної археології та пробують застосовувати набуті знання й уміння на практиці, самотужки виготовивши з кременю репліки знарядь первісної людини. До найважливіших результатів навчального процесу належить набуте слухачами курсу вміння визначати за техніко-типологічними особливостями знарядь праці їх приналежність до певної археологічної епохи.
Методика антропологічних досліджень
Курс розрахований на студентів магістерської програми «Археологія» другого року навчання. Він є однією з базових дисциплін для опанування знаннями з антропології, біоархеології та історичної антропології України й навичками з всебічної фахової підготовки археолога і антрополога. У вибірковому курсі «Методики антропологічних досліджень в археології» розглядаються методи досліджень, що застосовуються під час вивчення кісткових решток людей з давніх поховань та можливостям їх застосування у історичних реконструкціях. Курс починається з аналізу історичного розвитку та розробки методів археологічної антропології. Археолог, який в подальшому буде працювати з поховальними пам'ятками освоює методики відкриття та польового дослідження поховання та останків, в залежності від типу поховання. В початкових лекціях вивчаються методи та способи попередньої камеральної обробки антропологічного матеріалу, підготовки його до фахового дослідження. Подальші теми присвячені вивченню скелету людини, посмертних змін на кістках, що дозволить правильно оцінювати контекст поховання й розуміти різницю між обрядовими та випадковими змінами тіла та решток людини. Для ознайомлення та вивчення будуть представлені методи реконструкції біологічного профілю людини – визначення статі, віку, морфології і епігенетики черепа та посткраніального скелета, сучасними методами одонтології. Студенти ознайомляться з методами палеопатологічного аналізу. Студенти ознайомляться з методами палеогенетичного та ізотопного аналізів кісток. На завершення у курсі будуть представлені методи статистичної обробки результатів досліджень, можливості демографічних, етнічних, біоархеологічних реконструкцій на індивідуальному та популяційному рівнях, а також комплексного аналізу та інтеграції та наукової інтерпретації всіх отриманих даних.
Науково-дослідний семінар: етика і методика наукової праці
розглядається низка важливих питань, пов'язаних із організацією, логікою та методологією наукових досліджень в археології. У процесі вивчення основних етапів археологічного дослідження обговорюватимуться проблемні ситуації, із якими може стикнутись фахівець. Особлива увага приділяється питанням професійної етики вченого-археолога. В курсі аналізується роль особистості дослідника та її вплив на процес наукового пізнання. Розглядаються різні форми колективної взаємодії наукової спільноти. Специфіка пропонованого курсу полягає у тому, що основною формою навчальної роботи студентів є практичні семінарські заняття. Тож, окрім розгляду теоретичних наукознавчих питань, у слухачів курсу є можливість набуття практичних навичок роботи із джерелами та літературою, у написанні основних видів наукової публікації, а також презентації результатів дослідження.
Кочовики середньовічної Європи
Вибірковий курс для студентів-археологів є однією з базових дисциплін для опанування знаннями з середньовічної археології та історії України й навичками з всебічної фахової підготовки археолога. Розглядається низка важливих питань, пов'язаних з формуванням номадизму як соціально-економічного явища, а також археологія та історія тюркомовних народів Середньовіччя: гунів, авар, булгар, хозар, мадяр, печенігів, торків, половців, татар. Висвітлюється важлива роль номадів у формуванні Київської держави та інституцій її влади. Курс є однією з базових дисциплін для опанування знаннями з середньовічної археології та історії України й навичками з всебічної фахової підготовки археолога.
Археологія України II пол. XIII - XVIII ст.
Навчальна програма передбачає аналіз проблем, що стосуються історії та археології України у період зародження та становлення української нації (середина-друга половина ХІІІ - ХVІІІ ст.). На відміну від попереднього часу, розвиток українських земель був значною мірою ускладнений дією зовнішніх факторів, що обумовило специфіку окремих етапів. На середину ХІІІ ст. таким фактором постала експансія Монгольської імперії, з другої половини ХІV – на початку ХV – інкорпорація українських земель до складу спільної федеративної держави - ВКЛ, з наступною спробою створення об’єднання у Річ Посполиту. Окремим важливим чинником періоду є формування та розвитку української козацької республіки – Війська Запорізького, а також інших організаційних форм існування різних етносів, як Ханська Україна та Кримське ханство. Слід відзначити, що археологічні дослідження дали можливість простежити які етнокультурні процеси відбувалися впродовж цього часу на території України: від факту спадкоємності історико-культурного процесу та безперервності розвитку до формування основних складових української етнічної культури та культури кримськотатарського народу. Факти археології дозволили змінити та значно доповнити рівень знань щодо розвитку Українських земель того часу, цивілізаційну взаємодію із Сходом та Заходом. Вивчення цієї проблематики за даними археології, якому присвячено курс, дозволить студентам ознайомиться з новітніми теоретичними розробками та практичними здобутками українських вчених та зарубіжних колег, краще з’ясувати місце України в історії світу доби пізнього середньовіччя - раннього модерну.