Дисципліни
Історія СРСР: історіографічні дискусії/History of the USSR: Historiographical Discussions
Курс покликаний представити студентам історію становлення і розвитку досліджень радянської історії на Заході – передовсім в англо-саксонському світі – в умовах Холодної війни. Курс має широкі зв’язки, як власне з дисциплінами, які викладаються на кафедрі історії (насамперед, «Історія радянського суспільства», «Дослідження радянської історії через мемуари»), так і – завдяки свої міждисциплінарній спрямованості – з окремими курсами, що викладаються на інших кафедрах, зокрема кафедрах культурології та політології.
Методологія наукових досліджень
Методологія наукових досліджень – вагома дисципліна для професійної підготовки історика, фахівця гуманітарного профілю. Курс містить поглиблені відомості з методології історичної науки для магістрів, дозволить орієнтуватися у численних методах і напрямках. У ньому простежено процес формування історизму, вплив соціології на нові течії історичної науки, розуміння філософського підґрунтя історичних знань, поняття критики джерел, класифікацій, аналізу та синтезу історичних матеріалів. Курс має зв’язки з дисциплінами “Теорія і практика історії: методи інтерпретації ego-документа”, “Науково-дослідний семінар”, “Методологічний практикум”.
Проблеми соціорелігійної історії в Україні XVI-XX ст.
Курс є необхідною складовою вивчення історії України та українського суспільства від ранньомодерної доби до сучасності, дає студентам необхідні теоретичні знання для дослідження релігійного життя українського соціуму XVI–XX ст., а також підходи і методологічні прийоми для наукового опрацювання соціорелігійного аспекту життя українського соціуму. Курс найтісніше пов’язаний з бакалаврськими дисциплінами кафедри історії: «Вступ до історії Церкви», «Сучасна зарубіжна та українська історіографія», «Історія радянського суспільства», - а також з магістерськими курсами методологічного і теоретичного спрямування.
Проблема імперій в нові часи
Курс має правити за теоретичний вступ щодо дослідницьких стратегій у сучасній імперіології та перспектив застосування імперської парадигми у вивченні модерної історії, зокрема, представити один з можливих шляхів уведення української історії до ширшого історичного контексту.
Історія України
Курс пропонує стислий систематичний виклад історії українських земель від давнини до 1991 р. Завдання курсу полягає у тому, аби представити проблеми вітчизняної історії з різних історіографічних перспектив і сприяти у такий спосіб становленню критичного мислення і аналітичних здібностей студентів.
Методологічний практикум
Методологічний практикум – невід’ємні практичні заняття для підготовки історика, фахівця гуманітарного профілю. Курс допомагає здобувачеві здобути та закріпити необхідні знання, розібратися у напрямках історичної науки, термінах та методологічних принципах необхідних для написання магістерського дослідження. Курс має зв’язки з дисциплінами: “Теорія і практика історії: методи інтерпретації ego-документа”, “Науково-дослідний семінар”, “Методологія наукових досліджень”.
Семінар з аналітики
Дисципліна входить до навчального плану спеціальності В9 Історія та археологія ОНП Історія та перезараховується здобувачам магістерської спеціалізації «Історія Центрально-Східної Європи», які навчаються у Варшавському університеті (вересень-грудень) за угодою між НаУКМА та Варшавським Університетом про співпрацю.
Методологічний практикум
Методологічний практикум – невід’ємні практичні заняття для підготовки історика, фахівця гуманітарного профілю. Курс допомагає здобувачеві здобути та закріпити необхідні знання, розібратися у напрямках історичної науки, термінах та методологічних принципах необхідних для написання магістерського дослідження. Курс має зв’язки з дисциплінами: “Теорія і практика історії: методи інтерпретації ego-документа”, “Науково-дослідний семінар”, “Методологія наукових досліджень”.
Семінар з аналітики
Дисципліна входить до навчального плану спеціальності В9 Історія та археологія ОНП Історія та перезараховується здобувачам магістерської спеціалізації «Історія Центрально-Східної Європи», які навчаються у Варшавському університеті (вересень-грудень) за угодою між НаУКМА та Варшавським Університетом про співпрацю.
Практика педагогічна (МП - історія)
Педагогічна практика складається з трьох основних етапів: підготовчий (семестр 3), викладацький і підсумковий (семестр 4). Попереднє ознайомлення з особливостями проведення занять (лекції, семінарські заняття, позааудиторна комунікація зі студентами, письмові завдання тощо), розробка силабусу авторського навчального курсу дасть можливість сформувати власну викладацьку стратегію, що сприятиме працевлаштуванню випускників. Проведення аудиторних занять (семестр 4) відбуватиметься індивідуально на ОП «Історія» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти під керівництвом викладачів кафедри історії. Проходження педагогічної практики відбувається без відриву від навчання.
Українська еміграція та діаспора
Курс пропонується для студентів-істориків першого року навчання на магістеріумі, в якому розглядаються джерела та етапи формування української діаспори, типологія основних діаспорних поселень українців. Курс має широкі зв’язки, як з дисциплінами, які викладаються на кафедрі історії, насамперед, з циклом курсів «Історія України ХХ століття», «Новітня історія Європи 1914-1991 рр.»
Вступ до публічної історії
Від кінця XX ст. і донині публічна історія стала помітною сферою діяльності професійних істориків та складовою університетських програм. Окрім звичних для науковця компетентностей, заняття публічною історією потребує певних практичних навичок. Дисципліна коротко знайомить із процесом становлення публічної історії. В її рамках також детальніше зосереджено увагу на діяльності у згаданій сфері.
Курсова робота
Проміжна робота навчального характеру, що засвідчує знання основних засад написання наукового тексту. У ній студент має показати вміння підбирати й осмислювати дослідницьку літературу та джерела з конкретного питання, коректно формулювати мету й реферувати думки попередників та інформацію джерел, логічно будувати й структурувати власний текст, стисло обґрунтовувати висновки, правильно оформлювати науково-довідковий апарат.