Дисципліни
Історична географія України
Ознайомлення студентів з основними етапами формування етнічної та політичної термінології України, її кордонів, а також сучасного складу населення. Мета: на підставі вивчення найважливіших джерел та історіографії залучити студентів до самостійного опрацювання картографічних, актових та наративних пам’яток з історичної географії.
Науково-дослідний семінар з юдаїки
Курс спрямований на засвоєння студентами основних понять, процесів і явищ пов’язаних із виникненням і становленням юдаїки як галузі знання; орієнтування в єврейських історичних джерелах і дослідженнях; розуміння місця юдаїки в широкому контексті сучасної світової науки. Хронологічно курс охоплює процеси і явища античності (зокрема, появу єврейського історіописання), Середньовіччя й Ренесансу (єврейську вченість і неєврейський інтерес до єврейських знань) та модерної епохи (від появи Wissenschaft des Judentums на початку ХІХ ст. до сучасних єврейських студій початку ХХІ ст.). Окрему увагу приділено формуванню навичок написання дослідницьких проектів із юдаїки.
Історія юдаїзму
Курс присвячено історії й еволюції юдаїзму від біблійних часів до сьогодення, його сакральним (ТаНаХ, Талмуд) і літургічним (Шма, Аміда, Кадіш та ін.) текстам, найважливішим доктринам, контактам із іншими релігіями та взаємовпливам у ширшому контексті історії формування релігій. Також розглядаються різні напрями і відгалуження юдаїзму, що виникали в різні часи: від античних самаритян і середньовічних караїмів до ранньомодерного хасидизму і модерних реформістського, консервативного і реконструктивістського юдаїзму. Окрему увагу приділено юдаїзму в Державі Ізраїль від 1948 р. та інших країнах світу на початку ХІХ ст., а також їхній взаємодії та поглядам на актуальні проблеми сьогодення
Біблійна археологія
Курс присвячено реконструкції подій на основі пам’яток матеріальної культури, що дають уявлення про обставини виникнення Біблії. Мета курсу – надати студентам інформацію про Біблію як історичне джерело, свідчення якого в багатьох випадках підтверджуються результатами археологічних розкопок. Увагу зосереджено на специфіці таких досліджень. Чимало уваги приділено історії досліджень біблійних пам’яток від часів пізньої античності до новітніх студій початку ХХІ ст. Передбачається вивчення двох напрямів біблійної археології: загальної та палестинської. Студенти отримують інформацію про поширені в сучасній науці підходи до визначення достовірності наведеної в Біблії інформації.
Вступ до історії
Мета курсу – дати студентам загальне уявлення про зміну культурних матриць європейського історіописання від Античності до наших днів; пояснити зміст базових понять історичної науки; показати пізнавальні можливості категорій «джерело», «метод», «інтерпретація»; закласти основу практичних навичок у написанні власного дослідницького тексту – постановці проблеми, збиранні матеріалу, структурі й логіці викладу, науковому апараті. Окрему увагу приділено прищепленню засад академічної етики у використанні джерел та історіографічних праць.
Історія єврейського музеєзнавства
Курс присвячено історії заснування й розвитку єврейських музеїв у Європі, США, Ізраїлі, знайомству з різноманітними підходами і практиками щодо створення і функціонування єврейських музеїв на прикладі Парижа, Берліна, Відня, Єрусалима, Тель-Авіва, Москви, Варшави, Бухареста, Києва, Чернівців тощо. Студенти дізнаються про особливості форм культурно-просвітницької та комунікаційної діяльності єврейських музеїв у різних країнах, основні факти та причини появи й розвитку єврейських музеїв у XIX – на початку XXІ ст. у різних країнах світу, навчаються аналізувати особливості музейних концепцій і побудови експозицій, форми музейної діяльності, менеджменту, а також аналітично реферувати дослідницьку музеєзнавчу літературу.
Спеціальні історичні дисципліни
Курс розраховано на перше ознайомлення з основним набором спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. Його завдання – коротко розглянути виникнення та розвиток СІД, а також, що найголовніше, зорієнтувати студентів у роботі з історичними джерелами та навчити проводити джерельну критику. Окрему увагу присвячено трьом спеціальним галузям історичної науки (СГІН) – джерелознавству, архівознавству та археографії.
Біблійна текстологія
Курс присвячено реконструкції подій на основі пам’яток матеріальної культури, що дають уявлення про обставини виникнення Біблії. Мета курсу – надати студентам інформацію про Біблію як історичне джерело, свідчення якого в багатьох випадках підтверджуються результатами археологічних розкопок. Увагу зосереджено на специфіці таких досліджень. Чимало уваги приділено історії досліджень біблійних пам’яток від часів пізньої античності до новітніх студій початку ХХІ ст. Передбачається вивчення двох напрямів біблійної археології: загальної та палестинської. Студенти отримують інформацію про поширені в сучасній науці підходи до визначення достовірності наведеної в Біблії інформації.
Українська генеалогія: джерела, методи дослідження і репрезентації
Курс покликаний ознайомити студентів з методологією генеалогічного дослідження від початків пошукової роботи й обробки зібраної інформації до її оформлення у науковий текст. Значна увага буде приділена історіографії та джерелам – як тим, що безпосередньо містять генеалогічний матеріал, так і тим, що допомагають його розкодувати. На конкретних прикладах розглядатимуться особливості роботи із носіями генеалогічної інформації, які стосуються різних станів і соціальних груп та хронологічно охоплюють період від Середньовіччя до наших днів (включаючи електронні бази даних та ДНК-аналіз).
Історія західної цивілізації: від Ренесансу до Просвітництва (1492 - 1789)
Вивчення історії Західної Європи та її довкілля в період від доби Ренесансу до епохи Просвітництва має на меті ознайомлення студентів з основними досягненнями європейської цивілізації впродовж другої половини ХV–XVІІІ ст., тобто визначальних явищ інтелектуальної історії, економіки, суспільного розвитку від часів, коли проявились наслідки Великих географічних відкриттів до переддня Великої французької революції.
Історія Гетьманщини
Вивчення історії Гетьманщини передбачає ознайомлення студентів з основними засадами функціонування Української козацької держави другої половини ХVII–XVIII ст. на широкому тлі історичного розвитку країн Центрально-Східної Європи. Приділятиметься увага характеристиці правової бази, адміністративно-політичного устрою, військової справи, конфесійного чинника, відносинам з Росією та Запорожжям.
Конструювання пам’яті «нової радянської людини»
Метою курсу є ознайомлення студентів з основними радянськими проектами, що були спрямованими на конструювання пам’яті «нової людини» та її виховання загалом. У рамках курсу обговорюватимуться питання впливу радянської пропаганди на формування колективної та індивідуальної пам’яті робітників про Жовтневу революцію, соціалістичне будівництво та Другу світову війну, техніки формування «правильних» спогадів і механізми їх збирання. Лекції передбачають систематизований, структурований виклад програмного матеріалу і мають на меті сформувати у студентів базові знання щодо особливостей функціонування комісій, під керівництвом яких відбувалось написання радянської історії та конструювання спогадів, що мали би підтверджувати нові історичні концепції. На семінарських заняттях відбуватиметься аналіз спогадів робітників, коментування радянських візуальних засобів впливу на пам’ятання минулого і теперішнього.
Дисиденський рух в УРСР
Курс ставить за мету висвітлити місце і роль дисидентства в історії СРСР та Української РСР, зокрема з’ясувати його вплив на формування реально діючої опозиції тоталітарному режиму, розглянути цілий ряд інших основоположних питань. Йдеться перш за все про визначення самих понять «дисидентство» і «дисидент», їх співвідношення з такими поняттями, як «опозиційний рух», «національно-визвольний рух» тощо.
Усна історія: теорія, метод, джерело
Курс знайомить із новітнім міждисциплінарним методом історичного дослідження та важливим способом пізнання недавнього минулого – усною історією (Oral History). Увагу зосереджено на отриманні ґрунтовних знань теоретичних та методологічних засад усної історії, їїобмежень та переваг, особливостей проведення усноісторичнихдосліджень.Студенти матимуть змогу реалізувати власний проект із створення та документування усноісторичного джерела, його критичного аналізу, виробити навички роботи із усними джерелами та застосовувати їх для власних наукових пошуків.