Дисципліни
Первісна історія України
Походження людини. Історія первісного суспільства. Мисливство прильодовикової епохи. Неолітична революція. Походження індоєвропейців. Скіфсько-сарматська доба. Походження українців та їхніх сусідів. Зазначені теми викладаються з урахуванням новітніх досліджень у галузі праісторії та археології. Теоретичний курс закріплюється навчальною археологічною практикою.
Історія античного світу
Основні тенденції формування цивілізації в добу Античності, закономірні й характерні риси історичного процесу в Середземномор’ї протягом І тис. до н. е. – першої половини І тис. н. е., основні етапи й вузлові події епохи. Зміни в системі життєвих цінностей, світосприйнятті й ментальності тогочасного суспільства, здобутки, які воно залишило людству.
Основи археології
Ознайомлення студентів з основами археології: специфікою її джерел, методикою дослідження археологічних пам’яток, обробки й аналізу первинної інформації та способами реконструкції історичного процесу за археологічними джерелами, а також основними віхами давньої історії України і прилеглих територій.
Історія Стародавнього Сходу
Мета курсу - ознайомити студентів із основними характеристиками низки орієнталістичних дисциплін, які досліджують історичний розвиток стародавніх цивілізацій Сходу та методологією ведення дослідження у сходознавчих дисциплінах. Примітка: В силу специфіки стародавніх орієнтальних дисциплін, оволодіння методологією наукового дослідження яких – це довгий і трудомісткий процес, який передбачає багато років підготовки, в тому числі і мовну компетентність, даний курс лекцій не може претендувати на підготовку в результаті його дослідників в жодній орієнтальній дисципліні. Тому після прослуховування цього курсу, студенти ще не зможуть працювати із автентичними джерелами, завдання цього курсу ставиться навчити працювати із перекладами джерел. Також, орієнталістика передбачає володіння не лише східними мовами, а й мовами орієнталістики - англійською, німецькою, французькою, (і додатково іншими, італійською, турецькою, сучасною арабською, івритом, тощо, в залежності від дисципліни) – для того щоб могти вільно орієнтуватися і працювати із сучасною світовою історіографією.
Середньовічна історія України IX-середини XIII ст.
Метою курсу є ознайомлення студентів з основними подіями та джерелами періоду раннього середньовіччя України та Східної Європи. Хронологічно і тематично курс охоплює час з ІХ до середини XIІІ ст.: від появи «русі»/«русів» до монгольських завоювань і падіння Києва. В рамках курсу обговорюватимуться такі дослідницькі проблеми: історіографічні традиції і специфіка джерел дослідження, обставини формування та політична історія Русі, специфіка соціально-економічних відносин та інститутів влади, особливості повсякденного життя. Семінарські заняття передбачають читання і коментування текстів Х – ХІІ століть.
Історія полювання на відьом у Європі
Мета курсу – ознайомити студентів із основними поняттями, а також віхами європейського полювання на відьом. Зруйнувати популярні міфи про полювання на відьом. Замінити ці міфи знаннями щодо підґрунтя європейських переслідувань відьом у демонології і законодавстві, фактами про перебіг судових процесів, а також про загальнокультурний контекст історії відьомства.
Історія Речі Посполитої
Мета курсу: ознайомити студентів із перебігом історії Речі Посполитої (1569–1797) – держави, до складу якої входила більша частина території сучасної України; основну увагу приділено не так подієвій історії, як особливостям устрою і суспільного буття цієї держави – інститутам влади, представницькій системі, становим та соціальним структурам, специфіці війська, феномену міста, конфесійним спільнотам, праву та судочинству, освіті, панівним ідеологіям.
Історія повсякденного життя у ранньомодерній Європі
Курс є введенням до історії повсякденного життя Європи ХVI–ХVIІІ ст. Мета курсу: ознайомити студентів із основними «структурами» повсякденного життя ранньомодерної Європи; дати студентам змогу порівняти різні методологічні підходи до дослідження історії повсякденного життя; продемонструвати 15 динаміку й розвиток різноманітних явищ повсякденного життя впродовж трьох століть, а також регіональні й соціальні особливості «структур» повсякдення.
Історія Габсбурзької монархії
Основні етапи та події витоків і розвитку Габсбурзької монархії, її специфічні риси, роль у європейській цивілізації, вплив на країни, що входили до її складу, міжетнічні та міжнаціональні взаємини, формування дунайсько-карпатської спільноти народів, вплив на міжнародні відносини у Європі, а також роль габсбурзької спадщини в культурі та політиці сучасної Європи.
Жіноча історія у Центрально-Східній Європі 1648-1848 р.р.
Спецкурс Жіноча історія в Центрально-Східній Європі 1648 – 1848 рр. пропонує поглянути на історію простору з незвичної перспективи: історії жіноцтва, як жінки керують імперіями, як з’являється світська жіноча освіта, жіноча література, допуск жінки до медицини, як змінюється роль жіноцтва з появою міського штибу життя та поширення контролю над девіаціями. Державна політика щодо різноманітних околиць поволі виводила на кін емансипаційні моменти, серед яких і потреба рівності, що тісно переплітаються з постанням соціалістичних та національних ідеологій. Настільки імперська політика сприяє цим процесам, настільки тогочасні філософи, мислителі, політики зважають на «жіноче питання», коли воно увиразнюється і коли затихає. Однією з окреслених цілей курсу буде формування знань та навичок щодо жіночої історії часу виникнення та функціонування просвітницьких методів керування державою.
Процеси націєтворення в Україні ХIХ - поч. ХХ ст.
У центрі вивчення – «довге українське ХІХ ст.», яке досліджено з історичної, історіографічної, теоретико-методологічної перспектив. Значну увагу приділено ширшому контексту українського «національного відродження»: воно розглядається на фоні аналогічних процесів, які відбувались у ХІХ ст. на теренах Європи та Російської імперії, а також як підготовчий етап становлення модерної української нації у ХХ ст.
Історія України першої половини XX ст. в публічному дискурсі
Курс присвячено знайомству з поняттям публічної історії, її функціонуванню в українському суспільстві, способах репрезентації історії у сучасності. Студенти вивчатимуть публічний дискурс навколо основних подій історії України і половини ХХ століття, зокрема Першої та Другої світових війн, Української революції 1917-1921 років та міжвоєнного двадцятиліття. Розглядатимуться вдалі і невдалі тексти про історію, популярні онлайн-ресурси (Історична правда, Інститут історії України НАН України, Україна Інкогніта, Гісторіанс, Архів визвольного руху, Лікбез), телепередачі «Розсекречена історія», «Історична правда», «Політична історія».В ході навчання аналізуватимемо відображення історії першої половини ХХ століття на сайтах та у презентаційних виданнях різноманітних органів влади, установ, організацій, підприємств, військових частин, навчальних закладів.
Історія радянського суспільства
Метою курсу є розглянути різноманітні аспекти життя радянського суспільства: від його офіційного ідеалу до «девіантної» поведінки радянських громадян. Офіційне бачення радянської людини, способи її формування, радянська «політична релігія». Класова структура радянського суспільства, соціально-економічні та соціокультурні реалії життя у СРСР. Повсякденні форми спротиву населення в політичній, соціальній, релігійній сферах; технології його економічного виживання.
Кваліфікаційна робота
Бакалаврська кваліфікаційна робота передбачена освітньою програмою "Історія" як одна із завершальних форм атестації випускника з базовою вищою освітою. Бакалаврська кваліфікаційна робота повинна: по-перше, засвідчити певний рівень підготовки студента - майбутнього бакалавра - за дисциплінами, передбаченими освітньою програмою бакалавра історії; по-друге, продемонструвати його розуміння та уміння використовувати міждисциплінарні зв'язки при теоретичному обґрунтуванні досліджуваної проблеми; по-третє, показати рівень оволодіння ним науковою та методологічною базою; по-четверте, виявити уміння та навички щодо використання набутих теоретичних знань для аналізу джерел та наукової літератури; по-п'яте, засвідчити уміння оформляти у цілісному документі результати теоретичних досліджень, оцінки практичних ситуацій та висновків з власного дослідження, використовувати для цього комп'ютерну техніку.