Філософія повсякденності

Курс присвячено філософському осмисленню буденних форм людського життєсвіту. розглянуто багатоманітні форми повсякденного досвіду: способи бачення світу крізь призму буднів і свята, пристрастей, радості, страху, нудьги, лінощів тощо.

Метафізика як філософська наука (проблеми і базові поняття)

У межах курсу розглядаються головні проблеми і поняття метафізики, в тому числі проблема самої метафізики, співвідношення традиційної (класичної) і постнекласичної метафізики та її місце в сучасній філософії. Предметом розгляду також слугують такі фундаментальні філософські питання, як: співвідношення буття і ніщо, реального та ідеального буття, проблема свідомості та її співвідношення з матерією. досліджується поняття Світу та місце ідеї Бога в структурі філософського світогляду.

Логіка

Навчальна дисципліна знайомить студентів з предметом та методом логіки як науки, історичними етапами розвитку логічного знання, рівнями та вимірами логіко-семіотичного аналізу. Розглядаються види та структура значення імені, принципи теорії іменування, структура та види понять, відношення між поняттями, логічні операції над поняттями. Визначаються правила логічних операцій над поняттями. Розглядаються структура та види висловлювань, структура та види простих суджень, відношення між простими судженнями, логічні сполучники. З’ясовуються специфіка та види дедуктивних та правдоподібних міркувань. Пояснюються основні формально-логічні закони.

Курсова робота (антична філософія або релігієзнавство)

Курсова робота має на меті сприяти оволодінню навичками дослідницької роботи з першоджерелами та прищеплення навичок науково-пошукової діяльності. Зміст курсової роботи становить аналіз одного з першоджерел, вивчення якого передбачено програмою курсів «Антична філософія» або «Релігієзнавство».

Антична теорія Часу

Релігійні етоси господарювання та підприємництва

Представлені історичні форми сакралізації праці та господарювання. Трансльовані різними релігійними традиціями моделі економічної діяльності розглянуто крізь призму компаративного підходу. Звернуто увагу на приклади їх актуалізації в економічних системах сучасного світу.

Індійська філософія

Мета курсу є формування у студентів загальнотеоретичних уявлень про сутність, специфіку, становлення і розвиток філософської думки в Індії у контексті глобальних історичних та суспільних процесів. Курс призначений для ознайомлення з традиціями філософування у цій країні, основними персоналіями, школами, текстами, проблематикою, термінологією.

Історія християнства

Метою курсу є цілісне, систематичне та неупереджене уявлення про християнство як один із найважливіших чинників духовного, культурного, суспільного розвитку нашого народу та усього людства. викладено основи догматичної та інституціональної історії християнства як світової релігії, а також основи історії християнських напрямів і конфесій. Передбачено ознайомлення з першоджерелами з історії християнства. розглянуто роль християнства у вітчизняній історії та сьогоденні, його місце в контексті розвитку світової цивілізації.

Метафізика свободи

Метою курсу є дослідити концептуальні уявлення про свободу, інтерпретації та проблематизацію даного поняття у сучасній західній філософській думці; розкрити вплив рефлексій про свободу на формування різних типів соціальності; окреслити граничні виміри свободи як принципи побудови некласичних типів метафізики; проаналізувати відношення свободи та відповідальності у рамках морального, соціального та політичного філософування. Зміст дисципліни: Завданням курсу є критичне осмислення свободи, радикально перетлумаченої у таких філософських течіях 20 ст., як екзистенціалізм, неомарксизм, структуралізм, постструктуралізм. Особливістю зазанчених інтепретацій совобди є пошук альтерантив суб’єктивістській та негативістській версій цього поняття, виснуваних з картезіанського менталістського словника, і , як наслідок, свобідним вчинком та детермінізмом соціальних практик. Аналізові конституювання ненасильницької свободи присвячено другу частину курсу.

Гуманізм, антигуманізм, постгуманізм: філософські перспективи

Курс присвячено розгляду одного зі стрижневих моментів цивілізації західного типу – гуманізму як світогляду, що апелює до ідеї людини як вищої цінності. розкривається зміст поняття «гуманізм», його історичні форми. вивчаються способи критики гуманістичної ідеї (антигуманізм), а також перспективи ідеї «постлюдини».

Естетика

Метою дисципліни є ознайомити студентів із основними поняттями і проблемами естетики, допомогти отримати теоретичний базис для критичного осмислення явищ сучасної художньої культури та формувати навички творчого застосування здобутих знань.

Філософія сучасного мистецтва

Дисципліна «Філософія сучасного мистецтва» є навчальною дисципліною вільного вибору циклу професійної та практичної підготовки бакалаврів за спеціальністю 033 Філософія. Лекції мають на меті сформувати у студентів розуміння необхідності осмислювати сучасні мистецькі практики. Семінарські заняття спрямовано на ознайомлення з різними способами міркування про сучасне мистецтво, викладеними у тексті провідних західних філософів.

Філософія права

Метою курсу є вивчення засадничих проблем теорії філософії права, головних типів праворозуміння та вивчення творів класиків світової філософсько-правової думки.

Символіка людського тіла в культурі: між розумом і чуттєвістю

Метою курсу є ознайомлення студентів із проблемою тіла й тілесності як специфічною умовою людського існування, розуміння, невербальної комунікації та найважливішою сферою філософсько-антропологічного аналізу. Курс побудований на висвітленні й аналізі ключових тез і проблем з цієї тематики.

Кваліфікаційна робота