Дисципліни
Релігієзнавство
Вивчення курсу «Релігієзнавство» є вступним в рамках підготовки бакалаврів за спеціальністю 033 Філософія, і створює підґрунтя для опанування таких нормативних та вибіркових дисциплін, як «Історія християнства» та «Біблієзнавство», «Філософія релігії», «Соціологія релігії», «Психологія релігії», «Феноменологія релігії», «Практичне релігієзнавство», «Політологічні аспекти релігієзнавства», «Неорелігії світу», «Іслам», «Сакральна географія і феномен паломництва» та ін курси сертифікатної програми з релігієзнавства.
Філософія середніх віків
Курс «Філософія Середніх віків» розроблено таким чином, щоб студенти змогли ознайомитися з основними періодами, представниками та концепціями Середньовічної філософії, розширивши спектр своїх знань з історії філософії. Навчальний курс містить в собі вивчення передумов становлення Середньовічної філософії та історико-філософських концепцій патристичного періоду, а також філософські системи схоластичного періоду.
Епістемологія
Дисципліна «Епістемологія» є необхідною складовою нормативних навчальних дисциплін циклу професійної та практичної підготовки бакалаврів за спеціальністю 033 Філософія. Лекції передбачають систематизований і структурований виклад програмного матеріалу і мають на меті формування у студентів базового рівня знань з дисципліни, а також спрямування їх самостійних зусиль на засвоєння предмета. Семінарські заняття спрямовано на обговорення студентами ключових текстів модерної епістемологічної традиції, і мають на меті ознайомлення з формами філософування про походження й умови знання, розрізнення достовірності та істини, наслідками та засобами подолання епістемологічного скептицизму тощо. На семінарських заняттях також здійснюватиметься закріплення і поглиблення знань, здобутих під час лекційних занять і самостійної роботи, прищеплення навичок аналізу конкретних тем і проблем, ведення фахової дискусії тощо.
Соціологія релігії
Метою курсу є ознайомлення студентів із особливостями функціонування релігії як соціального інституту та змістом суспільних явищ і процесів, зумовлених конфесійними чинниками, основними поняттями, методологією та методиками соціологічного дослідження релігійних феноменів. Розмаїття підходів до релігії як суспільного явища та соціального інституту демонструється на матеріалі досліджень творів класиків світової соціології, філософії, культурології, а також надбань сучасної науки.
Філософська антропологія
Метою курсу є вивчення етапів становлення, структури і функцій філософсько-антропологічного знання, історичних і сучасних типів філософського осмислення проблеми людини, її природи, основних способів і форм людського буття, досвіду, мови, свідомості, комунікації, тілесності.
Риторика
У рамках курсу представлено риторичні максими Світу Людини; виокремлено риторичний потенціал гуманітарних наук; наведено поділ словесних практик за фактурою і цільовими настановами; визначено структуру, зміст і теоретичні засади риторики як невід’ємної складової європейської гуманітарної освіти. Курс формулює правила, норми та основні способи переконливого мовлення, допомагає оволодіти практичними механізмами ефективної комунікації, пропонує технології конструювання риторичних винаходів із використанням тренінгових форм навчання і навичок роботи в команді.
Філософія Просвітництва
Курс пропонує огляд епохи Просвітництва («довге» XVIII століття) як ключової інтелектуальної та філософської епохи європейської традиції. Головні філософські концепції епохи показані в курсі в контексті загальної історії європейської культури. Філософські ідеї епохи - ідеї Монтескʼє, Локка, Дідро, Руссо, Вольтера, Канта та інших - розглянуто у їхньому переплетенні та діалозі з тенденціями культурного, мистецького, літературного та політичного життя. Водночас у курсі запропоновано погляд на ідеї XVIII століття крізь призму нашої сучасності.
Теорія смислу і нонсенсу
Курс присвячено проблемам мовно-смислового континууму. розглянуто теорії смислу та значення, неоднозначності мислення (хиби, парадокси, софізми), теорії нонсенсу, мистецькі експерименти зі смислом (заум і алогізм), вербальне та невербальне мислення, мову і несвідоме, проблеми мовлення та розуміння, владні аспекти мови.
Сучасна західна філософія
Метою курсу є ознайомлення студентів із основними напрямами і течіями у західній філософській традиції другої половини ХІХ – початку ХХІ ст. (марксизм, неокантіанство, філософія життя, позитивізм, прагматизм, феноменологія, екзистенціалізм, аналітична філософія та ін.) та творчістю їх чільних представників. Курс передбачає систематизований виклад програмного матеріалу і має на меті формування у студентів базового рівня знань з дисципліни, а також спрямування їх самостійних зусиль щодо засвоєння предмета. Семінарські заняття спрямовано на обговорення студентами питань, визначених робочою навчальною програмою, і мають на меті ознайомлення з принципами сучасного західного філософування та аналіз його текстів. На семінарських заняттях також здійснюватиметься закріплення і поглиблення знань предмета, здобутих під час лекційних занять і самостійної роботи, а також прищеплення навичок аналізу конкретних тем і проблем, ведення фахової дискусії тощо.
Етика
Метою курсу є ознайомлення студентів із концептуальним змістом філософської етики, її основною проблематикою, ідеями та напрямами. Головну увагу зосереджено на висвітленні теорій і проблем сучасної етики, опануванні студентами основ етичного мислення. У викладі широко використано матеріал із історії світової етичної думки.
Соціальна філософія
Метою курсу є вивчення особливостей формування, структури і функцій суспільства, з’ясування ролі культури та історії у становленні соціальних зв’язків, а також розкриття значення людської особистості у творенні та існуванні спільного соціального світу. Аналіз соціально-філософських проблем здійснюється на основі широкого залучення фундаментальних праць як мислителів минулого, так і сучасних авторів.
Філософія науки
Метою курсу є ознайомлення студентів з актуальними питаннями філософії науки та головним етапам її становлення. Аналізуються засадничі світоглядні й методологічні проблеми сучасного стану науки. Особлива увага приділяється проблемам кризи сучасної техногенної цивілізації та глобальним тенденціям зміни наукової картини світу, типів наукової й технічної раціональності, системам цінностей, на які орієнтуються вчені.