Дисципліни
Релігієзнавство (для інших спеціальностей)
Метою курсу є дати з академічних позицій систематичний огляд питань, що стосуються сутності релігії як духовного, культурного, соціального феномену, питань суспільного функціонування інституціональних форм релігії, історії та сучасного стану основних релігійних напрямів та течій. Завданнями курсу є: підготувати студентів до сприйняття дотичного до його тематики матеріалу інших релігієзнавчих, філософських, історичних, соціологічних, політологічних, культурологічних, правничих курсів, виробити у студентів початкові вміння та навички самостійного аналізу релігійних явищ і процесів, застосування його результатів у навчальній, науково-дослідній та практичній роботі.
Біблієзнавство
Метою курсу є формування систематичного уявлення про Біблію як сакральний текст та визначне явище світової духовності та культури, джерело релігійної, етичної, богословської та філософської традицій, а також про традиції богословського та наукового аналізу й тлумачення (герменевтики, екзегези) цього тексту. Вироблення студентів початкові навички самостійного читання та систематичного аналітичного опрацювання біблійних текстів, різноманітної коментаторської літератури з предмету, застосування його результатів у навчальній, науково-дослідній та практичній роботі.
Практичне релігієзнавство
Метою курсу є практичне знайомство з віровченням, обрядами, організаційними формами та діяльністю релігійних спільнот України через спілкування із носіями віри, відвідування релігійних центрів і громад, храмів і монастирів, навчальних закладів і центрів соціального служіння тощо.
Критичне мислення
Метою курсу є розвиток і вдосконалення навичок критичного мислення, які необхідні насамперед в аналізі та побудові аргументації в різних царинах людського життя. Лекції передбачають систематизований і структурований виклад теоретичного матеріалу щодо складників та видів аргументації, методики критичних запитань, правил та помилок у критичній дискусії. Семінарські заняття спрямовано на застосування теоретичних знань на практиці при аналізі конкретних текстів аргументативного характеру, а також на побудову й презентацію власних аргументативних текстів.
Аналітика міфу
Метою курсу є формування у студентів уміння аналізувати різноманітні духовні феномени (зокрема й сучасні), спираючись на цілісне уявлення щодо міфічного мислення (його витоків, основних рис, функцій, різноманітних спроб його осмислення в історії світової думки), а також аналізуючи його співвідношення з іншими формами духовного життя людства (філософією, політикою, релігією, наукою, мистецтвом тощо).
Неорелігії світу
Метою курсу є ознайомлення студентів із віровченням, обрядами, організаційними формами та діяльністю новітніх релігійних течій, зокрема – наявних в Україні. У лекціях викладено теоретико-методологічні підходи до вивчення нових релігій, проаналізовано віросповідну, культову й дослідницьку літературу та джерела, подано загальний погляд на закономірності й тенденції розвитку неорелігій, здійснено класифікацію неорелігійних явищ. Семінарські заняття поглиблюють уявлення про багатоманіття новітніх релігійних течій, їхніх лідерів і представників, спосіб життя і віросповідні цінності.
Тваринний світ в сучасному філософському дискурсі
Animal Philosophy як дискурсивна стратегія пов’язана із ідеєю прав тварин (Animal Rights), суть котрої полягає у визнанні права тварин (nonhuman animals) на життя та на зменшення страждань. Філософський аналіз світу тварин поглиблює знання про природу самої людини. визнання та дослідження ментальних здібностей тварин допомагає виявити особливості та ресурси долінгвістичних та мало/або нераціональних станів людини (дитинство, хвороба, старість). Аnimal philosophy відкриває нові горизонти розуміння світу, людини та феномена життя як такого.
Філософія Нового часу
Метою курсу є вивчення західноєвропейської філософії Нового часу ХVІІ–ХVІІІ ст..: її основних рис й напрямків (раціоналізм та емпіризм) та персоналій (Френсіса Бекона, Рене Декарта, Бенедикт Спінози, Ґотфріда Ляйбніца, Джона Лока, Джорджа Барклі, Томаса Гоббса, Давіда Г’юма та ін.); формування у студентів навичок читання класичних ранньомодерних філософських текстів, опрацювання дослідницької літератури й аналізу філософських проблем та розуміння місця філософії Нового часу в історико-філософському процесі.
Філософія релігії
Метою курсу є ознайомлення студентів із основними поняттями філософії релігії (релігія, віра, потойбічність, Бог) та її методологічними настановами. Пролегомени до філософії релігії. Феномен релігії в світлі метафізичного розгляду. Феномен релігії в епістемологічному зрізі. Онтологічні перспективи в осмисленні феномену віри. Феномен віри в епістемологічному вимірі. Праксеологія релігійної віри. Феномен потойбічності у філософській перспективі. Уособлення потойбічного світу. Проблема Бога в світлі метафізики релігії. Аргументи на користь існування Бога. Проблема Бога в епістемологічній перспективі. Праксеологічні аспекти проблеми Бога.
Німецька класична філософія
Реконструкція основного концептуального змісту німецької класичної філософії, інших філософських концепцій від початку та середини ХІХ століття аж до занепаду німецького класичного ідеалізму. Курс зосереджується на визначенні місця німецької класичної філософії в історико-філософському поступі, розкриває закономірність переходу від «суб’єктивного» до «об’єктивного та абсолютного» ідеалізму в межах філософії свідомості, а також перші спроби трансформації класичної філософії трансцендентального ідеалізму.
Європейський нігілізм
Метою курсу є цілісна реконструкція соціокультурного аспекту нігілізму крізь призму проблеми людського буття в історії західноєвропейської філософської думки. У лекціях здійснюється історико- філософський огляд концепцій нігілізму від передумов, що вплинули на його виникнення, до модифікованих форм нігілізму в ХХ столітті. Семінарські заняття передбачають формування у студентів навичок самостійного критичного аналізу рекомендованих текстів і порівняння різних теоретичних підходів.
Психологія релігії
Метою курсу є ознайомлення студентів із етапами становлення і розгортання психології релігії, важливими питаннями, що стосуються різних компонентів і рівнів суб’єктивного світу віруючих, зокрема – комплексу емоційно-вольових явищ, станів і процесів релігійного змісту чи характеру, що увиразнюються на індивідуальному та колективному рівнях.