Дисципліни
Теорія масової культури
Метою курсу є ознайомлення студентів із головними засадами, чинниками і поняттями теорій масової та популярної культури. Увагу приділено ключовим концепціям дослідження окреслених явищ постіндустріального суспільства: марксизму, неомарксизму, структуралізму, семіології, постструктуралізму, постмодернізму, соціальній критиці, культурному автономізму тощо. Аналізуються владні аспекти глобалізації, ідеологічні та релігійні параметри масової і медіа-культури, світоглядні запити культурології туризму, а також доля інтелектуалізму в світі інформаційних технологій. Курс спирається на реалії прояву маскульту та поп-культури в цивілізації західного типу та в українському контексті.
Філософія доби Відродження
Метою курсу є ознайомлення зі спадщиною найвидатніших західноєвропейських філософів доби Відродження. Найбільшу увагу приділено унікальним особливостям філософського мислення епохи, зокрема, формуванню нового уявлення про місце і роль людини у всесвіті. Важливе місце в курсі займає розгляд ренесансного сприйняття філософської спадщини античності. Курс розкриває гуманістичні, неоплатонічні, натурфілософські напрямки ренесансного мислення. Також у курсі присвячено увагу новим соціально-політичним ідеям, які виникали у європейських мислителів доби Відродження. Знання та навички, набуті в процесі вивчення дисципліни «Філософія доби Відродження», складатимуть підґрунтя для опанування решти нормативних навчальних дисциплін навчального плану підготовки студентів.
Жінки в християнській традиції
Курс присвячено розгляду ставлення до жінок у християнстві впродовж віків. Дослідженню значення християнства для жінки та її ролі в історії християнських церков. Ознайомлення із засновниками церковних реформаторських рухів, таких як Клара Ассізька, а також засновниками нових християнських церков (наприклад, Еллен Уайт, засновницею Адвентизму сьомого дня, та Мері Бейкер Едді, засновницею Християнської науки). Одним із завдань курсу є вивчення важливості та значення статі в християнському досвіді, розуміння протистояння між важливими релігійними можливостями, які є в жінок в християнській традиції, і підпорядкованістю жінок в християнських інституціях в історичному плані. Розуміння історії положення жінки в християнській традиції сприятиме кращому розумінню становища жінок у сучасному суспільстві та в українських християнських церквах.
Практика дослідницька
Метою дослідницької практики є ознайомлення студентів із методикою наукових досліджень у галузі філософії та набуття її первинних навичок (методика роботи з філософським текстом, бібліографічний пошук, складання бібліографічного апарату, норми і правила оформлення наукової праці, редагування та рецензування філософського тексту, участь у науковій дискусії тощо).
Культурно-символічні картини світу в європейському філософському досвіді
Курс «Культурно-символічні картини світу в європейському філософському досвіді» присвячено філософській реконструкції та осмисленню вихідних символічних інтуїцій, а також узагальнених культурних концептів, що утворюють і визначають смислові кордони великих протоєвропейських (Античність, Середньовіччя) і власне європейських (Ренесанс, Нові часи, Сучасність) культурно-історичних епох.
Філософська думка в Україні
У курсі здійснюється аналіз процесу становлення та розвитку філософської думки в Україні, подається систематизований та структурований аналіз головних філософських напрямів, течій, вчень, філософських значимих ідей, що виникали й функціонували в українській культурі. Метою курсу є ознайомлення студентів з основними етапами становлення та розвитку філософської думки в Україні, спадщиною її окремих представників.
Сучасна філософія свідомості
Метою курсу є здійснення огляду й аналізу основних тенденцій розвитку сучасної філософії свідомості (Philosophy of Mind). Основними питаннями курсу є: дослідження структур інтелекту як природно-соціального симбіозу; з’ясування значення натуралізації епістемології для подолання проблем класичної метафізики самосвідомості; обґрунтування нормативності в людському мисленні та діяльності; адекватність словника філософії свідомості для розуміння єдності людської думки та діяння; аналіз ментальних експериментів («зомбі», «анти-зомбі», «китайська кімната»), що висвітлюють сутність соціального виміру ментального.
Філософія музики
Курс присвячено сучасному філософському аналізу музики у контексті вироблення нової парадигми гуманітарного знання на підставі: 1) подолання модерної версії людини як однобічно раціональної сутності; 2) обґрунтування розуміння людини як живої тілесної істоти, що знаходиться у взаємодії зі світом як буттям, котре можна не лише пізнавати та перетворювати, але й чути. Завдання курсу – локалізувати феномен музики у його фундаментальній вкоріненості у бутті людини та виявити у людській природі структури, котрі уможливлюють глибинну дію музики.
Українські традиції дослідження Біблії
Представлено широку панораму еволюції вітчизняного досвіду збереження, відтворення, прочитання та засвоєння Святого Письма. особливу увагу приділено розвиткові біблійних студій протягом XVIII – початку ХХ ст. у наукових та освітніх практиках Києво-Могилянської та Київської духовної академій. Підкреслено актуальність вітчизняної біблієзнавчої спадщини для сучасної науки та освіти.
«Феноменологія духа» Гегеля: витоки, сюжети, персонажі
Метою курсу є виявлення тих сюжетів і персонажів «Феноменології духу», які надали цій праці виняткового статусу в західній філософії, вивченням і тлумаченням якої займались видатні інтелектуали у продовж 200 років. Заняття ґрунтуються не лише на прискіпливому вивченні «Феноменології духу», а й на зверненні до літературних текстів (Софокла, Еврипіда, Данте, Шекспіра, Дідро, Гете, Лесінга та ін.), що уможливить розкрити ті сенси, які виявляються лише в семантиці літературних образів і сюжетів.
Політологічні аспекти релігієзнавства
Метою курсу є систематичний огляд форм взаємодії релігії та політики, які історично склалися в рамках різних культурно-конфесійних традицій. Курс містить матеріали, що характеризують зміст і структуру феномена релігії як нормативної системи, чинника інтеграції суспільства та регуляції суспільних відносин. Значне місце посідають питання суспільного функціонування релігії як нормативної системи. розглянуто історію різноманітних форм сакралізації влади та відповідних релігійно-політичних систем, еволюцію історичних форм церковно-державних відносин та сучасних моделей участі релігії і церкви в політичному процесі, їхню роль у реалізації політичних технологій.
Філософія Ніцше
Метою курсу є ознайомлення студентів із біографією та головними ідеями філософії Фрідріха Ніцше у контексті тлумачення ним традиційних філософських галузей: метафізики, онтології, гносеології, етики, естетики, філософії культури, релігії, права, історії. Аналіз та інтерпретація основних праць філософа.