Аналітична філософія

Курс передбачає засвоєння основних ідей аналітичної філософії шляхом опанування текстів та оригінальних коментарів як у перекладі, так і мовою оригіналу. В межах ознайомлення з тлумаченнями ідентифікаційних особливостей «аналітичної філософії», розкриваються ідеї, програми та теорії які перетворили концептуальні репрезентації відношення «мова - мислення» на нові критичні аналітики, що принесли нові радикальні зміни у репрезентації філософії як тяглої історії її оригінального самовизначення в межах проблем метафізики, епістемології, теорій мислення, естетичного досвіду. Саме в межах аналітичної філософії впродовж ХХ ст. відбулося і продовжує розвиток суттєве зближення європейської та англо - американської філософської традиції. Семінарські заняття спрямовано на опанування ідей та концепцій класиків аналітичної філософії: Х. фон Врігта, Ґ. Й. Гльока, М. Дамміта, А. Данто, Д. Девідсона, Л. Вітгенштейна, Р. Карнапа, В. В. О. Квайна, Б. Рассела, Б. Страуда, П. Ф. Строссона, Д. Фоллесдала, Я. Хінтікки шляхом читання їхніх праць.

Типи середньовічного філософування на Латинському Заході

Курс передбачає знайомство з методологією історико-філософського дослідження культурно-історичних епох як символічних картин світу на прикладі категоріальної реконструкції типів філософування в контексті соціально-історичного досвіду життя за доби латинського християнського Середньовіччя. Філософські практики Середньовіччя розглянуто як специфічну модель історичної реалізації любові до мудрості – праведне філософування у Світлі Об’явлення про Абсолютну Особу, християнського Бога.

Практична риторика і управління комунікацією

Пропонована дисципліна передбачає практичне знайомство з риторичними засадами управління як специфічної «комунікації з приводу комунікації» в імовірнісному вимірі соціалізованого світу людей, організацій і держав, що адмініструється resp. управляється текстами мрій, норм, документів, службових команд, історій успіху/невдач та «продажних» бажань. Дисципліна знайомить з оцінкою цільової аудиторії за навичками володіння видами мовленнєвої діяльності (читання ‒ аудіювання ‒ говоріння ‒ письмо), а також зі смисловою організацією тексту як первинного/вторинного (планування/тезування ‒ конспектування ‒ реферування ‒ рецензування ‒ анотування) інформаційного продукту. Складові класичного риторичного канону представлено як елементи породжувальної поетики з урахуванням практик сторітелінгу і копірайтингу, а також мови тіла (body language), мнемотехнік, технік постановки голосу та елементів акторської майстерності.

Філософська освіта в Україні: історія та сучасність

Метою курсу є ознайомлення студентів із процесом становлення і розвитку філософської освіти на українських теренах, висвітлення етапів її історії та актуальних проблем сьогодення, характеристика провідних осередків академічної філософії в Україні та доробку їхніх представників. Виконання індивідуальних дослідницьких завдань та опрацювання в рамках курсу проблемного матеріалу, недостатньо представленого в науковій літературі, сприяють формуванню у студентів навичок самостійних фахових студій та інтелектуального пошуку.

Етика господарювання: соціальні та культурні засади

Курс спрямований на розкриття змісту етичних передумов господарської діяльності як культурно-історичному, так і соціальному контексті. Особлива увага приділяється аналізу типологічним рисам етичних норм, які регулюють економічну діяльність суспільства, а також взаємозв’язок економічної ефективності і етичної нормативності діяльності суб’єкта економічної діяльності. Виявляється співвідношення ціннісного й інструментального аспектів економічної діяльності. Розглядаються основні питання «підприємницької етики», її нормативні і дескриптивні модальності.

Навчально-науковий семінар: Праця Ніцше" Так казав Заратустра" (1 р.н.)

Курс передбачає прочитання й коментування визначального тексту ніцшеанства. розкривається головний зміст твору: пародія і сатира, жанрова різноманітність, біографічні паралелі. Пояснюються історичні, моральні та релігійні паралелі та вчення про надлюдину.

Практика науково-дослідна

Метою практики є ознайомлення студентів із конкретними видами і формами фахової наукової роботи, формування навичок дослідницької і науково-організаційної діяльності. Під час практики студент виконує під керівництвом викладача низку індивідуальних завдань, спрямованих на ознайомлення із формами і напрямами науково-дослідної діяльності у царині філософії та історії філософії, формування навичок бібліографічних і джерелознавчих студій, підготовки наукових доповідей, тез, аналітичних оглядів, статей, рецензій, відвідує наукові заходи і бере участь в їх організації.

Кантова антропологія: концепти та моделі

У центрі уваги курсу розкриття антропологічних поглядів видатного німецького філософа Іммануїла Канта (1724 - 1804), з'ясування значущості його антропологічних ідей для сучасної антропології, філософії, психології, інтелектуальної й політичної історії. Курс ґрунтується на широкому залучені різноманітного філософського і антропологічного матеріалу, який увиразнює позицію німецького філософа щодо людини. Виклад основується як на історико-наукових, так і філософських джерел, зокрема Кантових лекційних матеріалів і нотаток, що уможливить по новому поглянути на особливості формування антропологічних поглядів засновника німецького ідеалізму. Це також дозволить застосувати методологію концептуальних моделей, спираючись на які продемонструємо багаторівневість антропологічного дискурсу Канта, неможливість редукції антропологічних ідей автора «Критики чистого розуму» до якоїсь однієї філософської позиції.

Радикальна філософська думка: від Макіавеллі до Фуко

У межах курсу розглядаються головні філософські доктрини таких мислителів, як Макіавеллі, Бруно, Спіноза, Г’юм, де Сад, Вольтер, Штірнер, Маркс, Ніцше, Фройд, Дельоз, Фуко. Спадок мислителів розглядається крізь призму феномена «інтелектуальна провокація».

Філософія прагматизму

Курс присвячено вивченню філософії прагматизму – оригінальної традиції філософського мислення, що зародилася у Сполучених Штатах Америки наприкінці ХІХ століття і продовжує розвиватися у новітні часи як неопрагматизм. Досліджуються витоки прагматизму (зокрема в американському романтичному трансценденталізмі: Р. В. Емерсон, Г. Торо), центральні праці та ідеї основних представників течії: Ч. С. Пірса, В. Джеймса, Дж. Дьюї, Ф. К. С. Шиллер, Р. Рорті тощо. Досліджуються також перетини та розбіжності прагматизму з іншими ідейними течіями, зокрема марксизмом, гуманізмом, модернізмом та постмодернізмом. Визначається статус сучасних варіантів прагматизму (неопрагматизм) у міждисциплінарному та соціально-політичному контексті.

Філософія та ідеології

Курс передбачає аналіз зв’язків між філософськими та політичними ідеями від початків модерної філософії до наших днів. У рамках курсу будуть проаналізовані такі питання: 1) коли, де і чому народжується поняття “ідеологія”, і про що воно свідчить? 2) якою є генеалогія основних модерних ідеологій (лібералізм, націоналізм, соціалізм) і як вона вкорінена в цінностях Французької революції (свобода, рівність, братерство)? 3) співвідношення ідеології та цінностей, 4) значення науки (біології та економіки) для розвитку ідеологій ХІХ століття; значення літератури для розвитку ідеологій ХІХ століття, 5) деградація ідеологій наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття: расизм, соціал-дарвінізм, фашизм, нацизм, комунізм 6) аналіз тоталітаризмів ХХ століття. 7) ідеології в повоєнній Європі: чому і як виникли соціал-демократія, християнська демократія, екологічні рухи. 8) неолібералізм 1980-1990-х та його наслідки для сучасного світу. 9) гібридні ідеології ХХІ століття: відродження радикалізму 10) загальний аналіз: коли ідеології є добром, а коли злом.

Філософсько-антропологічні експлікації «нерозумного»

У курсі здійснюється експлікація моделі філософсько-антропологічного аналізу багатоманітних проявів нерозумного, в контексті переходу від когнітивного до екзистенційного виміру розумності як досвіду перебування в граничних станах людського буття; демонструються історико-культурні фігури нерозумного, починаючи від міфологічних і релігійних до філософських, суспільних, психологічних, мистецьких і сучасних ідеологічних феноменів. Актуалізується розгляд структури смислотворення із залученням мовно-прагматичної площини його оформлення й особливості невербального вираження розумності через осмислення проблеми тілесності.

Сучасна філософія мови

Дисципліна «Сучасна філософія мови» передбачає вивчення історії, основних понять і підходів філософування про мову, з’ясування впливу течій всередині філософії мови на спробу розв'язання співвідношення мови та мислення, встановлення взаємодії філософії з прикладним мовознавством, осмислення зв’язку між формальною й повсякденною мовами та метамовою філософських теорій, прояснення дії мовних структур у різних полях соціальних практик, аналіз сучасних теорій мови, їх достатності для порозуміння між суб’єктами мовлення та у формуванні інститутів.

Філософія інформації та критичне мислення

Дисципліна націлена на аналіз ключових тем сучасної інформаційної реальності. Вона навчатиме критично мислити та уникати інформаційних маніпуляцій. Дисципліна має як теоретичний, так і практичний вимір і сконцентрована навколо таких питань: як організовано сучасний інформаційний простір; що таке дезінформація, зловмисні інформаційні впливи та інформаційна війна; що таке пропаганда; якими є основні навички критичного мислення в сучасному інформаційному просторі.

Науково-дослідний семінар: Філософія досократиків:джерелознавство та історико-філософська герменевтика