Українська література

У курсі запропоновано комплексне оглядове вивчення історії української літератури від часу Київської Русі до сьогодення. Матеріал курсу поділяється на три блоки: (1) давня література (X-XVIII ст.), (2) література XIX століття та (3) література XX ст. та сучасна література. Курс присвячено вивченню ключових текстів, жанрів, естетичних явищ, стильових напрямів в історії української літератури. Окрему увагу звернено на значення, роль і вплив того чи іншого тексту в культурній традиції.

Основи літературної творчості

Мета курсу – сформувати у студента систему знань і навичок, пов’язаних з основними принципами літературної творчості. Серед завдань дисципліни – закріпити знання про базову модель «автор – текст – читач», навчити основних принципів композиції твору, побудови сюжету, створення характерів та виписування художньої деталі, побудови діалогів, використання художніх засобів; сформувати знання про основні жанри, а також засади витворення власного стилю, практикувати написання текстів у різних жанрах. Крім цього, передбачається формування навичок аналізу твору, його редагування, а також закріплення загальних знань про природу літературної творчості.

Подорожі в сучасній літературі

Міждисциплінарний курс спрямований на вивчення сучасної української та зарубіжної літератури про подорожі, на пізнання культури, історії, звичаїв і традицій інших народів, порівняння їх з українським матеріалом та усвідомлення власної ідентичності, а також на застосування цих знань на практиці у вигляді планувань подорожей, розробки маршрутів на основі літературних творів та складання карти мрій. Окрім докладнішого пізнання різних регіонів України, студенти матимуть змогу дослідити культуру Італії, Індії, Індонезії (Балі), Китаю, Бразилії, Мексики, Куби, Нової Зеландії тощо, а також дізнатись про особливості навколосвітньої подорожі. Курс передбачає детальне прочитання текстів таких сучасних українських та зарубіжних авторів, як Макс Кідрук, Артем Чапай, Богдан Ославський, Артемій Сурін, Леся Воронина, Елізабет Гілберт, Грегорі Робертс, Пітер Мейл тощо. Крім того, передбачено написання тревелога на основі власного досвіду відвідування цікавих місць в Україні або за кордоном (або про рідне місце) у вигляді: оповідання, новели, есе, щоденника, посту або відео для соцмереж, статті для “Вікіпедії” (на вибір студента).

Навчально-науковий семінар: модернізм і соцреалізм в українській драматургії й театрі ХХ ст.

Курс передбачає аналіз української драматургії та театру від зламу ХІХ-ХХ ст. до кінця 1960-х., тобто від культурного вибуху раннього модернізму, спричиненого зміною в естетичній свідомості, переорієнтацією мистецтва на неміметичний, нереалістичний тип письма до поступового згасання стилю, що був зіпертий на протилежний тип художнього мислення, але адміністративно, не за логікою естетичних змін, був запроваджений в радянському культурному просторі на початку 1930-х рр., що стало ідеологічною перемогою держави над мистецтвом. Відхід від етнографічно-побутової української тематики, формальний експеримент, умовність, символізм, гра, інтертекстуальні мотиви й коди, стилізація (античний, бароковий, романтичний струмінь), жанровий синкретизм, мистецький синтез, новий конфлікт і новий герой, символістські та неоромантичні домінанти в стильовій палітрі – риси української модерністської драми. Особливості драматургії Лесі Ураїнки, О. Олеся, Л. Старицької-Черняхівської, С. Черкасенка, В. Винниченка, Я. Мамонтова, І. Дніпровского, М. Куліша, І. Кочерги. Експресіонізм, авангардизм і абсурдизм в українській драмі та театрі 1920-1930-их рр., «філософія театру» Леся Курбаса, агітпроп в історії українського театру. Становлення соціалістичного реалізму. Канонічний соцреалізм в драматургії 30-х-40-х років (І. Микитенко, О. Корнійчук), теорія безконфліктності, соцреалізм як кітч, моделі інтерпретації творів соцреалізму. Спроба відійти від матриці Корнійчука, урізноманітнення та розширення тематики, елементи інтертекстуальності в 1960-их (О.Коломієць, М.Зарудний, О. Левада). МУР (Український мистецький рух) і повернення наприкінці 1940-их до незакінченого, а перерваного модерністського проекту; драма абсурду Ігоря Костецького та Людмили Коваленко як випередження світових тенденцій. Важливою інтенцією курсу є орієнтація на практичний результат роботи – публікації наукових розвідок, статей до Вікіпедії, рецензій, оглядів тощо.

Сучасна українська драматургія

Зміна естетичної парадигми у 1980-х-1990-х рр., відхід від матриці Корнійчука, прокладання постмодерністського вектору та «нової хвилі» в розвитку драми і театру (Я. Стельмах, Ю. Щербак, В. Шевчук, Я. Верещак, Т. Іващенко). Літературний текст як привід для власне театрального висловлювання. Домінування постнекласичного драматургічного дискурсу в українській драматургії 2000-2010-х років. Орієнтація на нереалістичний тип творчості, апеляція до Бароко, Романтизму й Модернізму. Три провідні напрями сучасної драматургії: біографічний (тексти, написані на підставі життя й творчості видатних людей), неоміфологічний (п’єси-казки, п’єси-міфи, п’єси-фентезі, п’єси-причі), експериментальний (мовний експеримент тощо). П’єси Неди Нежданої, Павла Ар’є, Наталії Ворожбит, Максима Курочкіна, Артема Вишневського, Анни Багряної, Людмили Тимошенко, Оксани Гриценко, Ніни Захоженко, Валерія Пузіка, Віри Макосій та інших.

Магія в українській літературі: чари, відьомство, ворожіння

Курс збудовано на перетині літературознавства, фольклористики, міфологічних студій. В межах курсу буде розглянуто антропологічні аспекти магії і ворожіння, а також феномен відьомства переважно в новій українській літературі з окремими прикладами з давньої літератури. Окрему увагу буде зосереджено на таких аспектах, як магічна мова, міфологічний світогляд, міф, ритуал, мантика, зв’язок магічного слова і магічної дії. У фокусі уваги – конструювання раціонального в різних епохах і літературних напрямах (роль фольклору в становленні літератури національною мовою, взаємодія літератури і міфу в літературі романтизму, міфологічні матриці в літературі реалізму, засвоєння фольклору в літературі ХХ ст., використання традиції в жанровій літературі тощо), екзотизація Іншого / Чужого, тілесність, сакральна / профанна мова, людина / звір, чоловік / жінка тощо. Курс передбачає читання текстів Котляревського, Шевченка, Франка, Стороженка, Нечуй-Левицього, Квітки-Основ’яненка, Руданського, Лесі Українки, Кобилянської, а також деяких текстів другої половини ХХ і ХХІ ст.

Сучасна українська література

У курсі розглядаються тенденції та явища сучасного літературного процесу, оскільки курс присвячений вивченню найбільш знакових в сучасному українському літературному процесі прозових, поетичних, драматургічних текстів. Простежується процес ідеологічних, поетикальних, жанрових трансформацій, а також поява нових тематичних орієнтирів в сучасній українській літературі. Окреслюється процес утвердження й кристалізації певних тенденцій в сучасній українській літературі починаючи від 80-х і навіть 70-х років ХХ століття і донині. З огляду на це об’єктом аналізу та осмислення стають такі знакові в художньому сенсі явища, як Київська школа та Львівське коло, лірика вісімдесятників, дев’яностників, двотисячників, поетичний авангард 90-х і поезія десятників, а також драматургія В. Діброви й О. Лишеги, проза О. Забужко, Ю. Андруховича, С. Жадана, В. Портяка, Т. Прохаська та інших.

Історія європейської літературної утопії

Метою курсу є дослідження типології та джерел європейської літературної утопії. Передбачено аналіз текстів світової літератури, присвячених зображенню ідеального суспільного устрою від «Епосу про Гільгамеша» до «Утопії» Томаса Мора, «Міста Сонця» Томмазо Кампанелли. У фокусі уваги – • проутопічні сюжети в шумеро-аккадській, греко-римській, кельтській міфології; • оповіді про вигадані держави доби Античності (острів Панхая Евгемера, діалоги «Держава», «Крітій», «Тімей» Платона, «Жінки на народних зборах» Арістофана, опис Меропії Теотомпа, «Сонячна держава» Ямбулоса, «Правдива історія» Лукіана Самосатського) та географічна література давньої Греції та Риму; • образ християнського раю та середньовічні проутопії («Повість про Індійське Царство», Тисячолітнє Царство, «Країна Кокань», «Плавання Брана, сина Фебала»); • ренесансний та бароковий соціально-політичний утопізм (Макіавеллі, Монтень, Рабле, Шекспір, Бекон). • діалог літературної ренесансної утопії та архітектури ідеального міста як тексту (проєкти Філарете, Франческо ді Джорджо Мартіні, Скамоцци); • утопії та антиутопії XVIII століть; • ґенеза та типологія новочасних антиутопій та дистопій: гендерні та екокритичні аспекти.

Аналіз художнього тексту

Курс має на меті поглибити і систематизувати навички фахового прочитання твору. Увага в курсі зосереджуватиметься на актуальних проблемах і питаннях сучасного літературознавства, зокрема на понятті тексту; знаку, коду, дискурсу як основних його детермінант; проблемі автора; тлумаченні тексту теоретиками структуралізму та деконструктивізму; понятті текстуальності; контекстів; екстратекстуальних систем; проблемі розуміння тексту: культурологічному та герменевтичному аспекті. Слухачі дізнаються про сутність діалогічного підходу до інтерпретації тексту; про розвиток ідей М.Бахтіна (В.Біблер). Зосереджено увагу буде на поняттях аналізу та інтерпретації; основних принципах структурного аналізу; на рівнях інтерпретації тексту; на понятті системного аналізу; інтертексту; на принципах і напрямках інтертекстуального аналізу; на поняттях мотиву; синтагматиці та парадигматиці мотивів; на категоріях мотиву, сюжету, жанру: історичній морфології та структурній типології. Буде розкрито принципи мотивного аналізу; теорія архетипів; фройдистська, юнгівська, башлярівська орієтації міфологічної критики; ритуальні інтенції тексту; засоби поетичної кледономантики; роль паліндромону та анаграми; дискурсивні практики та епістеми. Аналізуватимуться тропи і концепти.

Навчально-науковий семінар: модернізм і соцреалізм в українській драматургії й театрі ХХ ст.

Сучасна українська література

У курсі розглядаються тенденції та явища сучасного літературного процесу, оскільки курс присвячений вивченню найбільш знакових в сучасному українському літературному процесі прозових, поетичних, драматургічних текстів. Простежується процес ідеологічних, поетикальних, жанрових трансформацій, а також поява нових тематичних орієнтирів в сучасній українській літературі. Окреслюється процес утвердження й кристалізації певних тенденцій в сучасній українській літературі починаючи від 80-х і навіть 70-х років ХХ століття і донині. З огляду на це об’єктом аналізу та осмислення стають такі знакові в художньому сенсі явища, як Київська школа та Львівське коло, лірика вісімдесятників, дев’яностників, двотисячників, поетичний авангард 90-х і поезія десятників, а також драматургія В. Діброви й О. Лишеги, проза О. Забужко, Ю. Андруховича, С. Жадана, В. Портяка, Т. Прохаська та інших.

Український Донбас: література, свідчення, кіно

Цей курс спрямований на реконструкцію поняття «Донбас» через вивчення українського аспекту Донецької та Луганської областей протягом ХХ століть і у наш час. Курс спрямований на історичне вивчення, цей регіон конструювався в українській літературі, спогадах та візуальних мистецтва, що дає змогу комплексно подивитися на українську історію питання та виявити українські, часто «приховані» від загалу, історії регіону на противагу радянському/російському наративу.

Оглядові лекції для підготовки до комплексного кваліфікаційного екзамену

Підготовка до складання комплексного кваліфікаційного екзамену з української мови та літератури

Кваліфікаційна робота

Кваліфікаційна робота – підсумкова форма контролю студента за програмою підготовки філолога за спеціальністю – 035.01 ФІЛОЛОГІЯ (Українська мова та література) / освітньо-професійна програма – Мова, література, компаративістика/. Вона є дослідженням проблемного питання з елементами наукового пошуку і засвідчує глибоке осмислення та узагальнення власної позиції автора щодо порушених питань. Кваліфікаційну роботу оцінюють за 100-бальною шкалою з урахуванням суми балів, виставлених науковим керівником, рецензентом та екзаменаційною комісією згідно із затвердженими критеріями оцінювання. Зміст роботи та форма її захисту демонструє рівень підготовленості випускника до професійної діяльності. Робота повинна бути вчасно виконана і належним чином оформлена, перевірена на плагіат та рекомендована до захисту науковим керівником; а також мати внутрішню або зовнішню фахову рецензію. Кращі кваліфікаційні дослідження рекомендуються членами ЕК до друку у фахових періодичних виданнях. За кращу кваліфікаційну роботу з літературознавства випускники можуть отримати іменні відзнаки (премія імені професора Романа Струця, Стипендія імені Наталії Ксьондзик). Публічний захист кваліфікаційної роботи відбувається на засіданні Екзаменаційної комісії у формі презентації як із використанням різних форм візуалізації доповіді та, так і без застосування технічних засобів. Після захисту кваліфікаційну роботу розміщують в інституційному репозитарії НаУКМА для вільного доступу.

Комплексний кваліфікаційний екзамен

Атестаційний екзамен має забезпечити оцінювання досягнення результатів навчання, визначених освітньо-професійною програмою (навчальними дисциплінами блоку нормативних дисциплін та блоку дисциплін професійної і практичної підготовки). Теж оцінюється за 100-бальною шкалою. Необхідними умовами допуску до атестації є виконання індивідуального навчального плану. Атестація випускників освітньо-професійної програми «Мова, література, компаративістика» завершується отриманням здобувачем освіти документа встановленого зразка про присудження ступеня бакалавра з присвоєнням кваліфікації: бакалавр філології (Українська мова та література).