Дисципліни
Науково-критичне письмо. Практичний курс
Курс навчає особливостям і практичним засадам академічного наукового і критичного (науково-популярного) письма. Шляхом засвоєння базових теоретичних принципів, аналізу презентативних зразків та особистих практичних спроб студенти засвоюватимуть культуру письма у визначальних для такого письма універсальних жанрах. У плані академічного наукового письма розглядатимуться і продукуватимуться різні типи текстів (анотація, рецензія, есе, курсова робота тощо). На практиці засвоюватимуться закони їхнього структурування, вимоги до лексичного, синтаксичного, композиційного і в цілому стилістичного характеру тексту. Курс орієнтований передусім на особисте практичне вміння викладати думку на письмі академічно, аргументовано і послідовно, але водночас передбачає прищеплення базових знань та умінь з редагування тестів. Отож увага буде зосереджена не лише на мовно-стилістичних засобах, а й на психолінгвістичних чинниках викладу думки, етичних засадах академічного письма, а також на психологічних механізмах сприйняття тексту, його тональності, темпі, логічності та ясності викладу тощо.
Науково-критичне письмо. Практичний курс
Курс навчає особливостям і практичним засадам академічного наукового і критичного (науково-популярного) письма. Шляхом засвоєння базових теоретичних принципів, аналізу презентативних зразків та особистих практичних спроб студенти засвоюватимуть культуру письма у визначальних для такого письма універсальних жанрах. У плані академічного наукового письма розглядатимуться і продукуватимуться різні типи текстів (анотація, рецензія, есе, курсова робота тощо). На практиці засвоюватимуться закони їхнього структурування, вимоги до лексичного, синтаксичного, композиційного і в цілому стилістичного характеру тексту. Курс орієнтований передусім на особисте практичне вміння викладати думку на письмі академічно, аргументовано і послідовно, але водночас передбачає прищеплення базових знань та умінь з редагування тестів. Отож увага буде зосереджена не лише на мовно-стилістичних засобах, а й на психолінгвістичних чинниках викладу думки, етичних засадах академічного письма, а також на психологічних механізмах сприйняття тексту, його тональності, темпі, логічності та ясності викладу тощо.
Вступ до спеціальності
Метою курсу є ознайомлення студентів із змістом, формами, методами навчання за філологічним напрямом підготовки, пропонує їм варіанти свого майбутнього у професії та окреслює перспективи її розвитку. Також він повинен розкрити структуру філологічної науки та освіти, їхніх напрямів і складових. Окреслити засади наукової роботи, її принципи та інструментарій. Завданнями курсу є: - Завершення адаптації першокурсників до умов навчання у НаУКМА; - Ознайомлення студента із специфікою сфер діяльності філолога, з її змістом і характером; - Ознайомлення студентів із системою філологічної освіти в Україні та специфікою філологічних спеціальностей у НаУКМА; - Знайомить із науковими осередками мовознавчого і літературознавчого спрямування в Україні та світі, а також з філологічними школами НаУКМА; - Формування наукової культури студентів, культури праці за фахом; - Ознайомлення студентів з основами наукової діяльності, методикою і методологією, жанрами наукового дослідження. - Оволодіння загальними навичками коректного бібліографічного оформлення наукового матеріалу, формування загального уявлення про роботу з джерелом та з історико-літературною інформацією, термінологією та науковим апаратом філолога-науковця. - Вивчення курсу сприятиме формуванню у студентів інтересу до свого фаху, активізації пізнавальної діяльності, введення їх в активну самостійну науково-дослідну, науково-критичну діяльність.
Основи літературної творчості
Мета курсу – сформувати у студента систему знань і навичок, пов’язаних з основними принципами літературної творчості. Серед завдань дисципліни – закріпити знання про базову модель «автор – текст – читач», навчити основних принципів композиції твору, побудови сюжету, створення характерів та виписування художньої деталі, побудови діалогів, використання художніх засобів; сформувати знання про основні жанри, а також засади витворення власного стилю, практикувати написання текстів у різних жанрах. Крім цього, передбачається формування навичок аналізу твору, його редагування, а також закріплення загальних знань про природу літературної творчості.
Сатира та гумор в європейських літературах
Завдання курсу - ознайомити студентів з поглядами на сутність і функції сатири в європейських літературах від античних часів і до ХХ ст. Передбачається як опрацювання теоретичного матеріалу щодо загальних проблем комічного, сміху, сатири й гумору (праці Аристотеля, Н.Буало, Ф.Шиллера та інших), так і знайомство з найбільш яскравими зразками європейської літературної сатири (твори Ф.Рабле, Дж.Свіфта, Дж.Байрона, Г.Гайне, Т.Шевченка, І.Франка та ін.). Курс побудовано за хронологічним принципом, окремо наголошуватимуться найбільш "плідні" на сатиричні твори історико-літературні епохи Ренесансу, Реформації, Просвітництва, проте значна увага звертатиметься на марґінальні парасатиричні явища бурлеску, ґротеску, літературної пародії тощо. Додатковим завданням курсу є осмислення ролі літературної сатири в процесі поступової лібералізації європейського простору, закладенні підвалин відкритого суспільства.
Вікторіанська література та класичний британський детектив
Курс пропонує огляд британської літератури від кінця XVIII до початку ХХ ст., в межах якої відбувалося формування детективного жанру. Буде звернуто увагу на творчість авторів готичної прози, романтиків, власне вікторіанських авторів і авторок та їхній вплив на детективні твори А. Конан Дойла, А. Крісті та Г. К. Честертона.
Курсова робота з літературознавства
Одна із форм самостійного наукового пошуку, яка виявляє знання студентів із фахових дисциплін і рівень загальногуманітарної підготовки, здатність до самостійного мислення, вміння робити глибокий літературознавчий аналіз художніх творів, узагальнення і висновки. Робота має відзначатися належним теоретичним рівнем, концептуальністю, глибоким осмисленням означених проблем, вмотивованим використанням методологічної і науково-критичної літератури.
Практика дослідницька
Ознайомлення студентів з основами дослідницької праці, з сучасними методиками наукового пошуку, з основами бібліографічної роботи, системами зберігання й використання першоджерел. Практиканти повинні засвоїти шляхи і джерела отримання інформації для проведення наукового дослідження, оволодіти навичками літературознавчої роботи, зокрема, опанувати методичними принципами підготовки текстів різних наукових жанрів, нормами і правилами їхнього оформлення. Студенти повинні мати уявлення про функціонування у різних сегментах наукової діяльності. Вони повинні розуміти взаємозв’язок теоретичної підготовки і практичної роботи, усвідомлювати важливість навичок дослідницької роботи.
Модерна драма Європи і Америки ХХ ст.
Студентам пропонується такі теми до розгляду: Поетика Арістотеля. Натуралізм у театрі. Теорії Еміля Золя. "Мистецтво театру" Е. Креґа і театрознавча критика Бернарда Шоу. Модернізм у театрі. Т.С. Еліот критична теорія. Бертольд Брехт про експериментальний театр. Криза комунікації в культурі модернізму. Американський побутовий театр. Абсурдизм в європейському театрі. Аналізуються драми: Ю.О'Ніла "Довга подорож у ніч", Т.Уільямса "Трамвай "Бажання" , А.Міллера"Смерть комівояжера", С.Беккета "Чекаючи на Годо", Е.Олбі "Історія в зоопарку", Е.Йонеско"Носороги" , А. Стріндберґа "Панна Юлія", Г.Ібсена "Гедда Ґаблер", Б.Шоу "Пігмаліон", Л.Піранделло "Шість персонажів у пошуках автора", Ш.О'Кейсі "Юнона і павич", Ф.Гарсія Лорка "Дім Бернарди Альби", Б.Брехта "Матінка Кураж та її діти"
Українська література-3 (література ХХ ст.)
У цьому курсі розглядається розвиток української літератури ХХ – початку ХХІ століть. Він визначався розмежуванням реалізму та модернізму, особливо у передвоєнну та міжвоєнну добу. Вирізняються найбільш репрезентативні стильові течії й напрями, звязок модернізму з іншими художньо-філософськими системами, зокрема з позитивістськими та авангардистськими моделями мистецької творчості. Визначається специфіка розвитку соціалістичного реалізму, його естетичні та ідеологічні параметри; розвиток модерністських, постмодерністських та неоавангардистських художніх тенденцій у літературі другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Основні етапи, провідні закономірності та національна специфіка української літератури XX ст. Літературний процес, його напрями і художні системи, визначні представники (О.Олесь, П.Тичина, В.Винниченко, Леся Українка, О.Кобилянська, Микола Хвильовий, М.Куліш, В. Домонтович, В. Шевчук, В. Земляк, Ю.Андрухович, О. Забужко, С. Жадан та ін.). Історія української літератури розглядається цілісно, із урахуванням українських та закордонних відгалуджень, контактно-генетичних зв'язків і типологічних відповідностей.
Американська велика проза ХХ ст. / 20th Century American Prose (англ.мовою)
«Новий» американський роман після Першої світової війни в контексті модернізму на основі текстів Е. Гемінгвея («І сходить сонце»), Ф. С. Фіцджеральда («Великий Гетсбі»), В. Фолкнера («Шум і шал»), Дж. Стейнбека («Грона гніву») та прозових творів інших американських письменників.
Екзистенціалізм і література ХХ століття
Пропонується розгляд філософсько-естетичної думки др. пол. ХІХ - ХХ ст. крізь призму екзистенціалістського світогляду, й відповідне виокремлення й аналіз художніх текстів, що засвідчують свою приналежність до екзистенціалізму. Студентам пропонується прочитати тексти авторів різної стильової приналежності й часового зрізу (Г.Ібсен і Ф.Достоєвський, Т.С.Еліот і В.Вулф, Ф.Кафки і Г.Казак, Ж.-П.Сартр і А.Камю, А.Мердок і Г.Пінтер, Кобо Абе і К.Ое) крізь призму філософії екзистенціалізму. Таке прочитання, відповідно, потребує ознайомлення з працями провідних мислителів сучасності, які закладали підвалини екзистенціалізму в філософії (С.К'єркегор, Ф.Ніцше, М.Гайдеггер) та ствердили його як специфічну філософську систему, у межах якої з'являються свої течії і відгалуження (Ж.-П.Сартр, Г.Марсель, К.Ясперс та інші).