Дисципліни
Світова література-1 (від античності до кінця XVIII ст.)
Історичний розвиток літератури Західної Європи від античності до початку 19 ст., представлений у сукупності інформації про жанри, стилі, поетику, проблематику, філософсько-естетичну основу та історичне підгрунтя. Завданням дисципліни є наукове обґрунтування та всебічне вивчення загальних засад історико-літературного процесу античності (літератури Греції, Риму), середніх віків, Відродження, Бароко, Класицизму, літератури просвітницького раціоналізму, літератури сентименталізму, літератури "веймарської класики".
Світова література-1 (від античності до кінця XVIII ст.)
Історичний розвиток літератури Західної Європи від античності до початку 19 ст., представлений у сукупності інформації про жанри, стилі, поетику, проблематику, філософсько-естетичну основу та історичне підгрунтя. Завданням дисципліни є наукове обґрунтування та всебічне вивчення загальних засад історико-літературного процесу античності (літератури Греції, Риму), середніх віків, Відродження, Бароко, Класицизму, літератури просвітницького раціоналізму, літератури сентименталізму, літератури "веймарської класики".
Фольклористика
Пропонована дисципліна висвітлює ключові питання взаємодії міфології й фольклору, фольклору й масової культури, ознайомлює студентів з основними фольклористичними поняттями, з науковою й народною термінологією, з’ясовує аспекти дослідження обрядового фольклору, народної епіки, презентує інноваційні концептуальні підходи до багатьох дискусійних і проблемних питань, навчає самостійно працювати з науковою літературою.
Вступ до літературознавства
Вступ до літературознавства – це пропедевтичний курс, покликаний сформувати базові уявлення про літературознавство як філологічну дисципліну та закласти основи для аналізу художніх текстів. Курс пов’язаний із дисциплінами «Українська література», «Світова література» «Аналіз художнього тексту», «Теорія літератури» та «Основи компаративістики». Курс розглядає: 1) специфіку літератури як мистецтва слова; 2) структуру художнього тексту як семіотичної системи; 3) взаємодію тексту з іншими текстами й контекстами; 4) ключові підходи до інтерпретації літературних творів. Програма охоплює основні (теорія, історія, критика) та допоміжні (текстологія) літературознавчі дисципліни, відмінності між художніми та нехудожніми текстами, взаємодію автора, тексту й читача, а також елементи поетики (образи, тропи, стилістичні фігури, жанри, стилі). Особлива увага приділяється розвитку літературного процесу та його національній специфіці
Світова література-2 (література ХІХ ст.)
Курс є продовженням загального курсу з історії світової літератури та присвячений дослідженню літературного процесу «довгого» XIX століття (1789 – 1914) в європейських та північноамериканських літературах. Передбачено аналіз знакових творів світової літератури в контексті змін культурних та інтелектуальних ландшафтів епохи, вивчення ключових авторів та літературних напрямів, а також розгляд історичних закономірностей розвитку естетичних моделей. Основна увага приділяється романтизму, реалізму та ранньому модернізму як домінантним напрямам XIX століття. Особливий акцент зроблено на взаємозв’язках між літературним процесом цього періоду та націоналізмом, орієнталізмом та імперіалізмом, а також на концепції «світової літератури» (Weltliteratur), сформульованій Йоганном Вольфгангом фон Ґете.
Українська література-1 (давня література)
Історія української літератури від часів Київської Русі до XVIII ст.: основні етапи, провідні закономірності та Курс “Українська література – 1 (давня література)” призначений для студентів-філологів спеціалізації 035.01 “Українська мова та література”. У курсі розглядаються основні параметри української літератури X–XVIII ст., а саме: значно ширший діапазон текстів у порівнянні з модерною літературою, поняття “оригінальної” й “перекладної” літератури, значимість канону, принципи періодизації, історизм, риторичність, символізм, нормативність, сприйняття світу як метафори, роль Біблії у формуванні середньовічних і барокових текстів.
Світова література-2 (література ХІХ ст.)
Курс є продовженням загального курсу з історії світової літератури та присвячений дослідженню літературного процесу «довгого» XIX століття (1789 – 1914) в європейських та північноамериканських літературах. Передбачено аналіз знакових творів світової літератури в контексті змін культурних та інтелектуальних ландшафтів епохи, вивчення ключових авторів та літературних напрямів, а також розгляд історичних закономірностей розвитку естетичних моделей. Основна увага приділяється романтизму, реалізму та ранньому модернізму як домінантним напрямам XIX століття. Особливий акцент зроблено на взаємозв’язках між літературним процесом цього періоду та націоналізмом, орієнталізмом та імперіалізмом, а також на концепції «світової літератури» (Weltliteratur), сформульованій Йоганном Вольфгангом фон Ґете.
Українська література-1 (давня література)
Курс “Українська література – 1 (давня література)” призначений для студентів-філологів спеціалізації 035.01 “Українська мова та література”. У курсі розглядаються основні параметри української літератури X–XVIII ст., а саме: значно ширший діапазон текстів у порівнянні з модерною літературою, поняття “оригінальної” й “перекладної” літератури, значимість канону, принципи періодизації, історизм, риторичність, символізм, нормативність, сприйняття світу як метафори, роль Біблії у формуванні середньовічних і барокових текстів.
Теорія літератури
Курс "Теорія літератури" покликаний переосмислити традиційні погляди на літературознавство у світлі низки сучасних теорій, надати студентам інформацію про коло актуальних проблем новітнього літературознавства, закріпити наявні знання та мотивувати до здобуття нових у царині сучасних поглядів науки про літературу. Курс інтегрує в собі як власне теоретичний компонент (щодо головних суб'єктів літературного процесу - автора, читача, критика, літературних інституцій, а також літературознавчих шкіл та пропонованих ними методологій дослідження літературного твору), так і практичні компоненти, покликані розвинути у студентів навички аналізу та критики тексту.
Світова література-3 (література ХХ ст.)
Програма з курсу «СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА-3» передбачає вивчення характерних явищ художньої літератури ХХ ст.. Аналіз літературних текстів враховує культурний і філософський контекст їх створення. Розгляд літературного процесу ХХ ст. починається розглядом новітніх тенденцій у європейських літературах зламу століть на тлі інтенцій до інтелектуалізації прози. Простежуються трансформації модерністського дискурсу у творчості його найвиразніших представників. Аналізовано екзистенціалістський контекст літератури ХХ ст. Висвітлюються напрями художніх пошуків письменників крізь призму проблем сучасного індивіда і героя, людини і системи, взаємодії культур. Розглянуто стильове і жанрове розмаїття постмодерної прози, співіснування різних художніх тенденцій у літературі другої половини ХХ ст.
Українська література-2 (література ХХ ст.)
Мета курсу – сформувати вміння аналізувати творчість українських письменників ІІ пол. ХІХ ст.; розкривати логіку розвитку української літератури даного періоду у зв'язку зі змінами художніх напрямів; студенти мають розуміти основні закономірності розвитку української літератури доби реалізму, зокрема тенденції розвитку поезії, прози й драматургії ІІ пол. ХІХ ст.
Світова література-3 (література ХХ ст.)
Програма з курсу «СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА-3» передбачає вивчення характерних явищ художньої літератури ХХ ст.. Аналіз літературних текстів враховує культурний і філософський контекст їх створення. Розгляд літературного процесу ХХ ст. починається розглядом новітніх тенденцій у європейських літературах зламу століть на тлі інтенцій до інтелектуалізації прози. Простежуються трансформації модерністського дискурсу у творчості його найвиразніших представників. Аналізовано екзистенціалістський контекст літератури ХХ ст. Висвітлюються напрями художніх пошуків письменників крізь призму проблем сучасного індивіда і героя, людини і системи, взаємодії культур. Розглянуто стильове і жанрове розмаїття постмодерної прози, співіснування різних художніх тенденцій у літературі другої половини ХХ ст.
Основи компаративістики
Курс "Основи компаративістики" є введенням у коло проблем класичного та новітнього порівняльного літературознавства, містить огляд історії дисципліни, вивчення головних компаративістичних понять та підходів до порівняльного аналізу текстів. Пропонований курс дає розгорнуте уявлення про рівні компаративістичного дослідження, а також орієнтує студентів щодо напрямків сучасних порівняльних студій - окреслює контакти літератури з іншими мистецтвами, торкається проблем імагології та студій ідентичності.
Українська література-3 (література ХХ ст.)
У цьому курсі розглядається розвиток української літератури ХХ – початку ХХІ століть. Він визначався розмежуванням реалізму та модернізму, особливо у передвоєнну та міжвоєнну добу. Вирізняються найбільш репрезентативні стильові течії й напрями, звязок модернізму з іншими художньо-філософськими системами, зокрема з позитивістськими та авангардистськими моделями мистецької творчості. Визначається специфіка розвитку соціалістичного реалізму, його естетичні та ідеологічні параметри; розвиток модерністських, постмодерністських та неоавангардистських художніх тенденцій у літературі другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Основні етапи, провідні закономірності та національна специфіка української літератури XX ст. Літературний процес, його напрями і художні системи, визначні представники (О.Олесь, П.Тичина, В.Винниченко, Леся Українка, О.Кобилянська, Микола Хвильовий, М.Куліш, В. Домонтович, В. Шевчук, В. Земляк, Ю.Андрухович, О. Забужко, С. Жадан та ін.). Історія української літератури розглядається цілісно, із урахуванням українських та закордонних відгалуджень, контактно-генетичних зв'язків і типологічних відповідностей.