Дисципліни
Десять європейських шедеврів (еволюція європейської художньої свідомості)
Програма дисципліни "Десять європейських шедеврів (еволюція європейської художньої свідомості)" відповідає навчальному плану підготовки студентів за напрямами підготовки філологія, що здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень магістра. Курс "Десять європейських шедеврів (еволюція європейської художньої свідомості)" є необхідною складовою нормативних навчальних дисциплін циклу професійної та практичної підготовки магістрів. На лекціях здійснюється виклад основної тематики курсу. Семінарські заняття спрямовано на опанування ідей провідних європейських літературних творів та їх осмислення шляхом розгляду прочитаних текстів. Підготовка до семінарських занять передбачає читання і обговорення літератури. Обсяг вказано після кожної позиції, але не перевищує 50 сторінок на тиждень.
Вступ до літературної антропології
Метою курсу є демонстрація еволюції уявлень про людину в модерній європейській літературі. Спираючись на різноманітні літературні тексти буде показано як змінювалась персонажі, сюжети, мова літературних текстів. На основі цих спостережень буде зроблена спроба виявити певні антропологічні мотиви сучасної літератури, ті мотиви, які виявляються у літературних текстах на рівні осмислення світу, життя і смерті, свободи, тілесності, кохання, сексуальності тощо. Зміст дисципліни: Літературна антропологія як нова стратегія аналізу текстів: особливості та методологічні здобутки. Методологічні стратегії літературознавства та їх антропологічні конотації. Людина і світ в літературі XVIII - ХIХ ст. Людина і світ в літературі ХХ - почат. ХХІ ст. "Деструкція" людини в сучасній літературі. Еротичні мотиви в сучасній літературі. Смерть як "замінник життя": література в пошуках "Танатоса".
Філософія та література
Основне завдання курсу полягає в тому, аби дати історичну панораму взаємодії філософії та літератури протягом останніх двох століть (від Руссо до Гайдеггера). Як філософи читають літературні твори? Як письменники читають філософські твори? Які результати це має для обох гуманітарних сфер? Як філософські ідеї народжують літературні образи та сюжети; а образи чи сюжети провокують нові філософські ідеї? Як філософія стає літературою, а література - філософією? Важливим елементом курсу буде його історичність. Курс буде організовано навколо конкретних епізодів взаємодії філософії та літератури протягом останніх двох століть. Ми прагнутимемо дати своєрідні філософсько-літературні "фотознімки" епох (французький романтизм, німецький романтизм, постромантизм, символізм, аванґард(и), поставанґард, екзистенціалізм) - подивитися, які філософські теми та постулати були характерні для тієї чи тієї доби, і як вони відбивалися у конкретних літературних творах. Водночас ці "знімки" будуть максимально персоналістичними: для кожної доби ми обиратимемо конкретних авторів, що здебільшого мають прямий зв'язок один з одним. Саме на прикладі творчості цих авторів та взаємодії між ними, ми прагнутимемо говорити про філософсько-літературну специфіку епохи.
Французька література кінця ХІХ-ХХ ст.
Розуміння новітньої французької літератури неможливе без знання контексту другої половини ХІХ ст. Французька література другої половини ХІХ - початку ХХ ст. нерозривно пов'язана із релігійними та філософськими питаннями свого часу. Констеляції цього явища можуть бути дуже різними: від езотеричних мотивів Шарля Бодлера до ніцшеанських мотивів у Блеза Сандрара, від ілюстрації фройдівського психоаналізу в сюрреалізмі до "мимовільної пам'яті" в творах Марселя Пруста. Методологічний ракурс цього курсу полягатиме в аналізі літературного процесу і літературних явищ у філософському й релігійному контекстах епохи. Основними складниками курсу є вивчення постромантичної і символістської тенденцій у поезії ХІХ ст. (Ш.Бодлер, А.Рембо, С.Малларме) та знайомство з релігійним парадоксом декадентської прози (на прикладі Гюїсманса). Особливу увагу буде приділено авторам, яких недооцінили їхні сучасники (Лотреамон, А.Жаррі). "Монстр раціональності" Поля Валері й "чуттєва витонченість" Марселя Пруста окреслюватимуть спектр нашої рефлексії над характером літератури зламу століть. Предметом розгляду стане аванґардна література ХХ ст. у її групових (дадаїзм, сюрреалізм) ті індивідуалізованих (Ж.Батай, А.Арто, Л.Ф.Селін) формах. Проблематика зв'язку політики і літератури - важлива складова всього курсу. Насамкінець передбачено оглядове знайомство із Сан-Жон Персом - одним із найвизначніших сучасних поетів Франції поза будь-якою школою чи "ізмом", Нобелівським лауреатом 1960 року. Передбачається ознайомлення із перекладеними першоджерелами, із детальним біографічним контекстом, а також із сучасними критичними інтерпретаціями. Приділятиметься увага різним літературним жанрам: прозі, поезії і драматургії. Основні завдання курсу: 1) схарактеризувати літературні напрями, що розвивалися у французькій літературі другої половини XІX ст. - початку ХХ ст., 2) познайомитися з естетичними маніфестами, філософськими дискурсами, релігійними і політичними феноменами, показати їхній вплив на літературу; 3) проаналізувати найцікавіших французьких письменників другої половини XІX ст. - ХХ ст. у філософському контексті.
Література та художній переклад / Literature and Literary Translation/ (англійською мовою)
Курс присвячений вивченню багатоаспектної ролі перекладу в розвитку та розповсюдженні художньої літератури та формуванню навичок перекладу текстів різних жанрів у межах художнього стилю. Завдання курсу включають вивчення впливу на переклад соціокультурного, політичного, ідеологічного контекстів створення оригінального та перекладеного текстів, часової дистанції між створенням оригіналу та виконанням перекладу, ролі художнього перекладу у формуванні літературного канону та (над)національної ідентичності, розповсюдженні ідеологій, використання художніх перекладів в інформаційній війні. Серед практичних завдань дисципліни – формування навичок перекладу, редагування та обґрунтованого оцінювання якості перекладу різножанрових текстів художнього стилю.
Десять європейських шедеврів (еволюція європейської художньої свідомості)
Програма дисципліни "Десять європейських шедеврів (еволюція європейської художньої свідомості)" відповідає навчальному плану підготовки студентів за напрямами підготовки філологія, що здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень магістра. Курс "Десять європейських шедеврів (еволюція європейської художньої свідомості)" є необхідною складовою нормативних навчальних дисциплін циклу професійної та практичної підготовки магістрів. На лекціях здійснюється виклад основної тематики курсу. Семінарські заняття спрямовано на опанування ідей провідних європейських літературних творів та їх осмислення шляхом розгляду прочитаних текстів. Підготовка до семінарських занять передбачає читання і обговорення літератури. Обсяг вказано після кожної позиції, але не перевищує 50 сторінок на тиждень.
Головні теоретичні концепції та школи західного літературознавства ХХ ст.
Ознайомлення із визначальними теоріями літературознавства, передусім західного, у XX ст. Методологія, понятійний апарат, основні терміни, напрями розвитку таких шкіл, як формалізм, структуралізм, деконструкція, постструктуралізм, психоаналіз, фемінізм, неомарксизм, постколоніалізм.
Проблеми поетики
У курсі розглядаються основні етапи розвитку поетики як самостійної дисципліни, висвітлюється історія формування системи понять цієї науки, що вивчає специфіку та закони художнього мислення. Увагу зосереджено на логіці розвитку та взаємодії двох основних поетологічних напрямків - історичного та лінгвістичного. Аналізуються ритуальні витоки поетики, передумови виділення її базових категорій; розглядаються концептологічні проблеми. Унаочнюється мінливість категорій поетики у зміні літературних епох. Окреслюються основні поетологічні традиції Сходу і Заходу, роз'яснюються та зіставляються поняття "пойесіс", "вень", "кав'я", "аланкар", "дхвані", "раса", "кокоро" і "котоба"; визначаються функції риторики як "культури готового слова". Простежується еволюція поетичних шкіл XX ст. у зв'язку зі зміною світоглядної парадигми і трансформацією художньої комунікації. Приділяється увага розвитку автореферентної поетики в літературі модернізму та постмодернізму, а також поетиці інтертекстуальності.
Українська література від модерну до сучасності: постколоніальний вимір
Курс має на меті висвітлити тексти української літератури від епохи Бароко до сьогодення в контексті анти/постколоніального дискурсів. Акцентується увага на тому, що українська література в різні епохи пропонує різні моделі національної ідентичності, підважуючи імперські претензії та утверджуючи власну культурну самодостатність. До розгляду пропонуються твори Г. Сковороди, Г. Квітки-Основ'яненка, І.Нечуя-Левицького, Лесі Українки, А.Кримського, В.Домонтовича, Ю. Андруховича та інших.
Українське літературне бароко
Метою курсу є усвідомлення структуротворчої ролі барокового стилю в літературній історії України та виявлення основних парадигм системи жанрів, що функціонувала протягом XVII-XVIII ст. Простежуючи зміну характеру книжника та його реалізації в словесному дискурсі, розкривається динаміка становлення новочасної антропологічної моделі та її ментальних вимірів.
Література та політика ХІХ-ХХ ст.: європейський контекст
Література не є сферою, яка розвивається в вакуумі. Вона тісно пов'язана з соціальними, політичними та соціо-психологічними процесами, які відбуваються в суспільстві. Крім того, письменники, есеїсти та публіцисти часто формують соціо-політичний дискурс тієї чи іншої доби. Постать письменника дуже часто змішується з постатями публічного інтелектуала, публіциста, політика чи активіста. Як література впливала на політичний дискурс останніх двох століть у європейській культурі. Якою є політична роль письменників? Як вони долучилися до формування чи деформування ключових ідеологій? Як вони долучилися до діагнозування та трансформації суспільства. На ці питання спробує дати відповідь запропонований курс. Його героями є такі автори як: де Местр, Шатобріан, Гюго, Бальзак, Мішле, Кіне, Міцкевич, Чешковський, Бодлер, Флора Трістан, Барбе д'Оревіллі, Кюстін, Токвіль, Адам Сміт, Бентам, Цвейг, Конрад, Золя, Томан Манн, Соссун, Вільфред Оуен, Оруел, Замятін, Сент-Екзюпері, Сартр, Камю, Василь Стус, Микола Руденко, Євген Сверстюк та інші.
Французька література ІІ-ї пол. ХХ ст. у філософському контексті
Основні завдання курсу: характеристика літературних напрямів, що розвивалися у французькій літературі другої половини XX ст.; ознайомлення з естетичними маніфестами, теоретичними дискурсами, розуміння їхнього значення для існування та розвитку літератури; аналіз творчості найцікавіших французьких письменників другої половини XX ст. у філософському і літературознавчому контекстах. Найважливішою складовою курсу є ознайомлення із першоджерелами, із детальним біографічним контекстом, а також із сучасними критичними інтерпретаціями. У курсі планується висвітлення екзистенційно-світоглядної тенденції у літературі 40-50 рр. (Ж.П.Сартр, А.Камю, Е.Чоран. Е.Йонеско); знайомство із "марґінальною" літературою (Ж.Жене, А.Мішо, Ф.Понж), а також експериментально-новаторською літературою групи "Тель Кель", групи "Уліпо" і школи "нового роману" (Ф.Солерс, Ж.Перек, Р.Кено, Н.Сарот, А.Роб-Гріє); аналіз антропологічної тематика у Мішеля Лейріса в контексті філософських пошуків "Коледжу соціології"; загальний огляд літератури 1980-2000 рр., драматургії (В.Новаріна, Б.-М. Кольтес, М.Вішнек), прози (М.Уельбек) і поезії (Ж. Реда); акцентування уваги ролі літературно-філософських часописів як медіа в літературному процесі (на прикладі Жана Полана і літературної політики "Нувель ревю франсез").
Науково-дослідний семінар
The subject of the “Research Seminar: Reader Reception Theory” represents an analysis of a body of theoretical work that has come to be associated with the work of critics who use the terms reader, the reading process, and response to mark out an area of investigation. An emphasis on the reader readjusts the critics’ focus from the text to the reader, in the process redefining the literary act. Reading and writing join hands, change places, becoming two names for the same activity. Course aims include familiarizing students in the “History and Theory of Literature and Comparative Studies” Master’s Program with the main practitioners of reader response theory, both European and North American, in the second half of the 20th century. The course takes both a thematic and historical approach, examining how reader response theory has been redefined in the light of its historical antecedents, including phenomenological theory. Course tasks include acquiring a good sampling of the various different approaches in the discipline as well as an understanding of the progression of the field. The discipline does not represent a conceptually unified critical position, but rather, a body of writing that is unified by its concentration on the reader in the definition of the literary process, from a variety of theoretical orientations: New Criticism, structuralism, psychoanalysis, feminism, deconstruction. When read in a historical progression a new understanding of the discourse is obtained.
Актуальні проблеми сучасного літературознавства
Курс "Актуальні проблеми сучасного літературознавства" завершує цикл теоретичних дисциплін, пропонованих на бакалаврській та магістерській програмах: є продовженням раніше прослуханих студентами курсів "Вступ до літературознавства", "Теорія літератури", "Головні теоретичні концепції та школи західного літературознавства ХХ ст."; курс інформує про методи літературознавчих та культурологічних досліджень, що з'явилися у другій половині ХХ ст., а також трансформації давніше використовуваних методів. Курс покликаний закріпити наявні знання та мотивувати до здобуття нових у царині сучасних поглядів науки про літературу; інтегрує в собі як власне теоретичний, так і практичні компоненти, покликані розвинути у студентів навички аналізу та критики тексту.
Магістерська робота
Маґістерська кваліфікаційна робота – це самостійне наукове дослідження окресленої літературознавчої проблеми. Її виконання передбачає: вільне оперування історико-літературним фактажем; застосування теоретичних моделей дослідження тексту; здатність до самостійного аналізу художніх творів; концептуальність роботи; елементи наукової новизни; глибоке осмислення та теоретичне узагальнення із засвідченням власної позиції автора щодо досліджуваного питання; грамотне мовно-стилістичне оформлення; дотримання основних вимог державних стандартів. Кращі кваліфікаційні дослідження рекомендуються членами ЕК до друку у фахових періодичних виданнях. За кращу магістерську роботу з літературознавства випускники мають можливість отримати іменну відзнаку – премію імені професора Романа Струця, на яку щороку збираються кошти силами випускників програми (керівник ініціативи – доцент кафедри літературознавства імені Володимира Моренця і викладач ОНП Р.А. Семків). Публічний захист кваліфікаційної (магістерської) роботи відбувається на засіданні Екзаменаційної комісії у формі презентації як із використанням різних форм візуалізації доповіді, так і без застосування технічних засобів. Магістерську роботу оцінюють за 100-бальною шкалою з урахуванням суми балів, виставлених науковим керівником, рецензентом та екзаменаційною комісією згідно із затвердженими критеріями оцінювання. Необхідними умовами допуску до атестації є виконання індивідуального навчального плану; наявність вчасно виконаної і належним чином оформленої роботи, перевіреної на плагіат та рекомендованої до захисту науковим керівником; а також наявність внутрішньої або зовнішньої фахової рецензії. Після захисту кваліфікаційну роботу розміщують в інституційному репозитарії НаУКМА для вільного доступу. Випускна атестація завершується отриманням здобувачем освіти документа встановленого зразка про присудження ступеня магістра з присвоєнням кваліфікації: магістр філології за спеціалізацією 035.01 «Українська мова та література».