Наукове письмо (1 р.н.)

За результатами вивчення дисципліни студенти повинні: знати специфіку наукового письма в гуманітарній сфері, логіку побудови аргументів та викладу матеріалу, вимоги до оформлення академічного тексту та літератури; уміти організовувати свою наукову роботу, самостійно підбирати й опрацьовувати літературу, систематизувати й викладати думки згідно з вимогами до академічних стандартів, створювати цілісне бачення проблеми й аналізувати суперечності.

Вступ до теорії культури

Попереднє уявлення про предмет культурології, про її місце серед гуманітарних наукових дисциплін та її методологічну специфіку. Теми курсу висвітлюють ´енезу та структуру культурологічного знання, дають уявлення про зміст і обсяг поняття «культура».

Практика музейна (ознайомча)

Ознайомлення з експозиційними та фондовими колекціями музеїв різних за профілем (історичних, художніх, природничих, технічних, літературних, комплексних) та за основним суспільним призначенням (державних, академічних, навчальних, відомчих, на громадських засадах). Звіт про практику, де аналізуються підсумки проведеної роботи.

Практикум з аналізу вербальних джерел та наукових текстів

Мета і завдання цього навчального курсу полягають в тому, аби (1) ознайомити студентів з основними типами вербальних джерел, на основі вивчення/аналізу яких формуються дослідження в царині історії культури; (2) ознайомити студентів з основними методами аналізу вербальних джерел; (3) дати студентам практичні навички самостійної роботи з джерелами; (4) ознайомити студентів з основними методами критичного аналізу наукових текстів; (5) надати студентам практичні навички критичного аналізу різного типу наукових текстів

Культура Європи середніх віків

Релігійно-культурні традиції на теренах України

Пропонований курс надає уявлення про розвиток та взаємодію різноманітних релігійно-культурних традицій, котрі впливали на формування українського світогляду та менталітету. Адже міфологія визначає систему та основні структурно-семантичні параметри національної культури і є її мовою в семіотичному аспекті. Релігія та релігійність виступають не тільки провідними культуромоделюючими чинниками, а й засобами формування сучасного культурно-політичного простору України. У результаті опанування курсу студенти повинні усвідомити взаємозв'язок культури та релігії; вміти визначити базові культурно-релігійні категорії, здійснювати дослідження міфологічних систем (котрі не будучи фактом емпіричного дійсності, стали предметом культурологічної реконструкції) етносів, що мешкали на території України; аналізувати становлення світоглядних підвалин автохтонного східнослов'янського етносу; з'ясувати специфіку адаптації трансплантованої східнохристиянської традиції та її взаємодію із місцевими реаліями; визначати феномен "українське православ'я"; розуміти релігійні системи як певний чинник національного самозбереження (греко-католицизм) та ідентифікації (рідновірство); виявляти іноетнічні релігієтворчі процеси, що проявилися на українських теренах (штундизм у середовищі німецьких колоністів українського Півдня; хасидизм у єврейському середовищі як певна реакція на політичні реалії України відповідної доби; дотичність до світу ісламу у формі його кримсько-татарської філіації тощо); аналізувати вплив радянського "богоборництва" на загальний духовний занепад та виникнення місцевих синкретичних релігійних рухів (на кшталт Великого Білого Братства) в Україні пострадянської доби ; обгрунтовувати роль "релігійного відродження" як чинника самозбереження нації на підставі смислобуттєвих цінностей у спільному культурно-політичному просторі.

Історія кіно

Програма з курсу «Історія кіно» відповідає навчальному плану підготовки бакалавра з базової вищої освіти «Культура» і є важливим доповненням до циклу фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін з Культурології. Вона може слугувати і для всебічного розвитку студентів інших спеціальностей. У запропонованому курсі йдеться про естетичні параметри і поетику кіно, про кіно як різновид національної культури, про авторські рефлексії видатних майстрів кіно, в тому числі й українських, над мораллю та психологією людини, про екранну інтерпретацію трагічних подій ХХ століття. Курс надає загальні уявлення про зарубіжну й українську кінокласику в контексті гуманістичних концепцій, вироблених кіномистецтвом впродовж ХХ століття. Увага приділяється вивченню основам знань про кінематограф і дослідженню кіномистецтва на прикладі окремих фільмів в контексті визначених тем і жанрів. Кіно українське подається як невід’ємна частина світового.

Етнологія

Музеї світу

Програма з курсу «Музеї світу» відповідає навчальному плану підготовки бакалавра з базової вищої освіти «Культура» і є важливим доповненням до циклу фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін з Культурології. Але також може слугувати для всебічного розвитку студентів інших спеціальностей гуманітарного спрямування. Курс надає загальні уявлення про історію і сучасність музейної справи у світовому контексті. Увага приділяється вивченню становлення і функціонування музейництва як теоретично-узагальнююче, так і на прикладі окремих найбільш значущих музейних установ світу.

Соціокультурний розвиток людства

Осмислення розвитку людства з часів ранньої первісності і до наших днів є метою цього спецсемінару (семінару дослідницького типу).Впродовж V – VI семестрів увага акцентується на стадії формування передумов ранніх цивілізацій (X – III тис. до н. е.), стадії ранніх цивілізацій давнини (III – I тис. до н. е.) та стадії традиційних цивілізацій (поч. I тис. до н. е. – XVI ст.), а також на окремих проблемах, які існують у вивченні соціокультурного розвитку людства. Спецсемінар дозволяє опанувати методологію та методику дослідження первісності, давніх та традиційних суспільств у всіх їхніх проявах.

Історія містичних вчень Сходу та Заходу

Упродовж навчального курсу студенти отримують знання про становлення та розвиток містико-езотеричних вчень, їхнє місце в історії культур Сходу та Заходу, теоретико-методологічні підходи до вивчення містицизму. Лекційний курс ознайомлює студентів із теоретичними та практичними аспектами містичних вчень, а також символами, текстами, понятійним апаратом та основними персоналіями, пов‘язаними з цими вченнями. Практичні заняття спрямовані на узагальнення й систематизацію знань, отриманих на лекціях шляхом критичного розгляду прочитаних текстів, передбачають підготовку усних доповідей та презентацій, спрямованих на поглиблене вивчення окремих тем. На семінарах відбувається усне обговорення, дискусії за темою тощо.

Київ та кияни

Курс розрахований на широке коло студентів, які цікавляться історією та культурою Києва. розглянуто окремі аспекти історичного та культурного розвитку міста, культурні традиції, що склалися в середовищі киян, легенди про Київ та його населення, а також історичну топографію міста. окрему увагу приділено історичним персоналіям, пов’язаним із Києвом, а також подіям XIX–XX ст.

Соціальна культурологія

Метою курсу є введення слухачів у проблематику різних соціальних практик сучасної культури. На лекційних та семінарських заняттях, які відбуваються в режимі диссенсусу розглядаються такі ключові концепти, як подія, постать інтелектуала, ідентичність, мультикультуралізм, нетерпимість, расизм, сучасні форми насильства, глобалізація, ідеологія, сучасне мистецтво, радикальна тілесність, субкультури, поп та ін., актуальні як у плані повсякденного праксису теперішніх суспільств, так і для теоретичного аналізу соціальних, економічних та політичних процесів сучасної культури. Застосовується широкий міждисциплінарний підхід: аргументація наводиться в антропологічно-філософсько-історичному та політико-економічному дискурсивних полях. Окрім опанування наукової літератури до семінарських занять, курс також передбачає прочитання (на вибір) мінімум двох романів безпосередньо дотичних до тематики курсу авторів, скажімо: Крістіан Крахт (“Faserland”, “1979”), Брет Істон Елліс (“Американський психопат”, “Гламорама”), Дуґлас Коупленд (“Generation X”, “Раби Майкрософта”) та Мішель Уельбек (“Елементарні частки”, “Платформа”, “Можливість острова”), та виконання підсумкової групової дослідницької іспитової роботи. Завдання до неї кожного року модифікуються чи пишуться спеціально під конкретний екзамен. Підготовка студентів за напрямком даної дисципліни є важливим освітнім компонентом для опанування фахівця з соціально-культурної експертизи різноманітних царин сучасного суспільства.

Структурний аналіз художнього твору

Курс складається з двох розділів: перший надає інформацію про наукову галузь «Мистецтвознавство», про еволюцію дисципліни та логіку її розвитку; другий відкриває перед студентами художні закони та принципи самого творчого процесу митця – готує студента до самостійного мистецтвознавчого дослідження, яким завершується урс. Теорія і практика виставкової роботи

Культура повсякдення народів світу

Програма з курсу "Культура повсякдення народів світу" відповідає навчальному плану підготовки бакалавра зі спеціальності 034 - "Культурологія" і є важливим доповненням до циклу фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін. Курс досліджує особливості повсякденних практик у різних культурах, механізми формування культурних норм і традицій, їхню трансформацію в умовах глобалізації. Він також може слугувати для всебічного розвитку студентів інших гуманітарних спеціальностей. Курс надає загальні уявлення про антропологічні, соціологічні та культурологічні підходи до вивчення повсякденного життя, методи його дослідження, а також основні культурні аспекти повсякдення різних народів світу. MS Teams: команда "Культура повсякдення народів світу".