Культури класичного Сходу (1 р.н.)

Упродовж навчального курсу студенти знайомляться із основними здобутками класичних східних традицій (ведична, китайська, японська, тибетська, зороастрійська, мусульманська, степова кочова, північнокавказька). Лекційна частина занурює студентів у історико-культурні подробиці тієї чи іншої східної традиції, у релігійно-філософський канон, в образотворче мистецтво та естетику, у традиційний побут та етнографію тощо (передусім у цивілізаційній проблематиці і без мовного контексту). Під час викладу слухачам демонструється численний тематичний візуальний та музичний контент задля забезпечення повноцінного занурення аудиторії у відповідні етнокультурні регіональні традиції. Практичні заняття передбачають заслуховування студентами тематичних доповідей або / та презентацію індивідуальних завдань з подальшим колегіальним обговоренням; контрольне тематичне тестування; виконання підсумкової контрольної роботи тощо.

Історія української культури

Курс «Історія української культури» розраховано на студентів бакалаврату, які вже отримали знання з історії та історичної географії України. Курс орієнтовано на надання студентам уявлення про українську культуру як про складну структуру, у котрій художня культура посідає хоч і важливе, втім не провідне місце.Поступ культури буде представлено не як історію художніх стилів, а насамперед як історію змін, що відбувалися у свідомості її носіїв. У ході опанування курсу студенти отримуватимуть навички самостійного аналізу культурних артефактів. Курс «Історія української культури» передбачає сфокусування уваги на формуванні та функціонуванні певних релігійних, політичних, ідеологічних, етичних та естетичних ідей, які впливали на становлення художньої ультури. Приклади з художньої культури буде розглянуто передусім як ілюстрацію до «матеріального» втілення таких ідей. Тобто «історія культури» викладається насамперед як «історія ідей», та не дублює матеріалів жодного іншого предмету, передбаченого освітньою програмою «Культурологія».

Історія українського кіно

Ознаки існування українського кіно в умовах російської імперії мали місце ще до 1917 року, та, на жаль, фільми не збереглися. Наш курс починає відлік його історії з 1922 року, коли було утворено Всеукраїнське фотокіноуправління, яке відновило існуючу в Одесі та Ялті матеріально-технічну базу (кінофабрики) і з 1924 року вже випускало ігрові фільми, заснувало Одеський кінотехнікум, а згодом кіноінститут у Києві, через чотири роки спорудило Київську кінофабрику на той час найбільшу в Європі. Особливістю кіно 1920-х був стрімкий розвиток, національне самоусвідомлення, надання можливості розвитку кіно національних меншин і вихід на міжнародний ринок. Гальмування його розвитку та репресії стали наслідком колоніальної політики в часи сталінського тоталітаризму. Друга світова війна, повоєнне малокартиння й особливо ідеологічний тиск негативно позначились і на кіноіндустрії, і на якості продукції. Через десять років по війні почалося розширення кіновиробництва і можливість самостійного формування творчих планів. Відродження 1960-х принесло міжнародний успіх українського поетичного кіно та інтерес глядачів до пригодницьких фільмів кіностудії ім. О. Довженка. Через зміну партійної влади в СРСР та в Україні поетичне кіно потрапило під адміністративну заборону. Застій тривав 14 років, з 1986-го – нове піднесення у часи перебудови, потім з 1993 року – чергова криза, зумовлена економічними причинами та неспроможністю уряду усвідомити значення кіномистецтва для незалежної держави, для формування патріотичної свідомості суспільства. Черговий етап відродження українського кіно, який дав низку якісних фільмів, у тому числі про війну на Донбасі, випадає на 2017 – 2020 роки.

Актуальні проблеми зарубіжної культурології

Курс “Актуальні проблеми зарубіжної культурології” є однією із складових вибіркових навчальних дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня з підготовки бакалаврів та є важливим компонентом вивчення культурології та теорії культури зокрема. Курс має ввести слухачів та слухачок як у проблематику культурологічних дослідницьких полів, що домінують в гуманітарній сфері Заходу, так і тих шкіл, теорій, методів тощо, які недостатньо відомі у нас, але вже досить плідно використовуються в зарубіжних гуманітарних штудіях. В курсі вивчаються як школи, напрямки, теорії, які конституюють основний корпус західної культурології, так і теорії, напрямки, методи, що набули маргінального статусу в бакалаврській учбовій програмі, хоча й не є такими у сфері гуманітарних наук на Заході.

Культура Європи Нового Часу

Характеристика класичних і романтичних епох, феноменів і подій, культурної історії, головних європейських країн з 1500 р., опис рівнів і форм у культурному різноманітті європейського життя (принцип ex pluribus unum). Ознайомлення з панорамою шкіл, течій, напрямів історикокультурних реконструкцій Європи Нового часу в аспекті наукового дискурсу, з дискусіями, актуальними темами і проблематикою культурології модерної Європи.

Канон тіла в культурі

Основі сучасні концепції тіла та тілесності, культурна історія тіла від Античності до Нового часу. ознайомлення з актуальними вітчизняними та зарубіжними науковими дослідженнями з проблематики. важливим завданням курсу є розуміння історичності тілесних практик і розуміння людського тіла.

Практика дослідницька (етнологічна або музейна) (після семестру)

Мета практики: поглиблення знань з нормативного навчального курсу «Загальна музеологія»; ознайомлення з системою організації роботи музеїв та методикою музейної діяльності; оволодіння методикою підготовки та проведення екскурсій; вивчення експозиційних матеріалів (враховуючи проблематику кваліфікаційних робіт). В кінці практики студент здає екскурсію (згідно з темою наукового дослідження). Дослідницька практика передбачає опанування студентами методів ведення польових етнографічних досліджень, збір, систематизацію та узагальнення матеріалів згідно з планом експедиції.

Пам`яткознавство та охорона пам`яток історії і культури

Теоретичні основи пам’яткознавства. Історія та практика українського пам’яткознавства. Місце охорони позамузейних пам’яток історії і культури в системі музейництва. Завдання музеїв у питанні охорони пам’яток; зміст, форми, засади їхньої діяльності в цій сфері.

Сучасні цінності очима ранньомодерних українців

Нині ми звично апелюємо до різного роду віртуальних «цінностей» (загальнолюдських, європейських чи національних), ранґуємо їх та протиставляємо одну одній. На рівні буденного сприйняття цінності наче «об’єктивуються», сприймаються як такі, що існували завжди зі сталим набором елементів, їх смислів та стрункою системою супідрядності. Насправді ж уявлення людей про те, що і чому є цінністю з часом мінялися вельми суттєво. Впродовж запропонованого курсу студенти ознайомляться з тим, як у ранньомодерній Україні формувались уявлення про благо/добро, та які смисли тоді вкладалися у такі важливі для сучасної людини цінності, як Вітчизна, гідність (честь), свобода, моральна чеснота, вірність, знання, суспільне благо, власність, мир, життя тощо.

Культура радянської доби

Методика викладання культурологічних дисциплін в закладах середньої освіти*

Культурологія в контексті гуманітарного знання. Наукові основи методики викладання культурологічних дисциплін. Форми організації навчання та методика їх проведення. Методи навчання. Методика формування наукових понять. Формування уміння працювати з навчальними текстами, періодичними виданнями. Методика використання наочних засобів. Модульна система навчання. Інноваційні технології навчання. організаційно-методичне забезпечення викладання культурологічних дисциплін. особистісна культура вчителя. цілісність педагогічної діяльності. Педагогічне спілкування.

Курсова робота з сертифікатної програми "Музеєзнавство"

• Критичний аналіз існуючих поглядів на проблеми музеєзнавства; Комплексний кількісний і якісний аналіз на матеріалах вітчизняного та зарубіжного музейництва.

Масова культура

Передбачає вивчення основних проблем дослідження сучасної культури, місце в них проблематики масової культури, демонстрацію варіативності та критичного потенціалу концепції масової культури. Поява концепцій «культури» та «масової культури», їхні соціальні, політичні й культурні імплікації та трансформації значення; культура як загальні норми чи як поле вираження та містифікації соціального антагонізму; соціальні причини протиставлення «високої» і «масової» культури; основні підходи та школи дослідження «масової культури». Зв’язок ідеології, культури та суспільства. Масова культура як матеріал для вивчення способу життя суспільства та його само-репрезентації. Масове виробництво і споживання культури в соціальному контексті; адміністративний характер культури в період пізнього капіталізму; культурні практики «популярних класів».

Курсова робота з сертифікатної програми "Мистецтвознавство"

Студенти отримують систематизовані в історико-хронологічній упорядкованості знання з історії європейського та вітчизняного мистецтва. Історія образотворчості (від прадавнього Єгипту до початку ХХ ст.) викладається в контексті широкої панорами культури. Студенти отримують історико-художню освіту кореспондуючи її із поняттями про суспільні, етичні, естетичні, комунікативні функції мистецтва. Велика вага надається практичній роботі на семінарах та в музейних експозиціях де студенти одержують навички «культури споглядання» та диференціації мистецьких творів за стилями, школами тощо.

Кваліфікаційна робота

Метою написання й захисту кваліфікаційної роботи є вироблення у здобувача компетенції з постановки наукової проблеми й адекватного її розв’язання культурологічними методами. Вибір об’єкта і предмета .має визначатися предметним полем культурології. Конкретні поставлені у дослідженні завдання мають відповідати досягненню загальної мети. Висновки роботи мусять відповідати на питання, поставлені у переліку завдань. Список літератури має бути оформлений згідно з ДСТУ.