Придворна культура Франції доби Людовіка XIV

Курс «Придворна культура Франції доби Людовіка XIV» входить до складу блоку історико-культурних дисциплін бакалаврської програми «Культурологія», а також може слугувати додатковою дисципліною для професійної підготовки студентів, що навчаються на інших гуманітарних спеціальностях. Курс «Придворна культура Франції доби Людовіка XIV» охоплює вивчення французької культури в період від початку 1640-х і до середини 1710-х років. Основну увагу у нашому курсі ми присвятимо вивченню театральних реформ, становлення балетів як окремого сценічного жанру, специфіці мемуарної літератури, метаморфозам, яких зазнала католицька релігійність під прямим впливом реформ Людовіка XIV, та становленню нового типу ментальності у представників шляхетного суспільства завдяки утворенню королівського двору нового типу.

Ранньомодерна культура Речі Посполитої та Гетькамату: проблематика, джерела та методи дослідження

Культура Відродження

Характеристика ´енези ренесансного типу культури, наукова періодизація доби ренесансу, опис головних феноменів ренесансної культури, ознайомлення з історією дослідження культури відродження, панорама сучасних теоретичних образів ренесансної культури, конфлікт інтерпретацій у студіях ренесансу. Важливим завданням курсу є демонстрація значення ренесансних студій для становлення сучасної культурології (концепції культурно-історичних епох, соціокультурна динаміка Європи Нового часу тощо).

Основи атрибуції та експертизи музейних предметів

Сучасні завдання та методи атрибуції. Сфера застосування даних експертизи та атрибуції. Комплексне дослідження художнього твору. Сучасний метод атрибуції та експертизи. Експертиза та атрибуція творів живопису.

Загальна музеологія

В умовах цифрової цивілізації для реалізації власних завдань відповідно до світових тенденцій (комунікація, інтерактивність, партисипація) музей потребує кваліфікованих фахівців. Навчальна дисципліна складається із чотирьох модулів. В першому («Теоретична музеологія») розглядаються дискусійні питання щодо ролі музею в сучасній культурі, наукові концепції музею (дитячий музей, екомузей, музей як культурний центр, музей як «третє місце» та ін.), структура музеології. В наступному модулі («Історична музеологія») аналізуються загальні тенденції історичного розвитку музейництва в країнах Європи, Америки, Азії, Африки, Австралії та інших регіонів Океанії. В модулі «Прикладна музеологія» увага акцентується на фондовій, експозиційній та культурно-освітній діяльності музею, а також – музейному менеджменту та маркетингу. Модуль «Актуальні проблеми розвитку музеології» - це проблеми пам`яткознавства та охорони позамузейних пам`яток, культурного туризму, музейного джерелознавства, музейної соціології, музейної психології, музейної інформатики. В умовах цифрової цивілізації для реалізації власних завдань відповідно до світових тенденцій (комунікація, інтерактивність, партисипація) музей потребує кваліфікованих фахівців. Навчальна дисципліна складається із чотирьох модулів. В першому («Теоретична музеологія») розглядаються дискусійні питання щодо ролі музею в сучасній культурі, наукові концепції музею (дитячий музей, екомузей, музей як культурний центр, музей як «третє місце» та ін.), структура музеології. В наступному модулі («Історична музеологія») аналізуються загальні тенденції історичного розвитку музейництва в країнах Європи, Америки, Азії, Африки, Австралії та інших регіонів Океанії. В модулі «Прикладна музеологія» увага акцентується на фондовій, експозиційній та культурно-освітній діяльності музею, а також – музейному менеджменту та маркетингу. Модуль «Актуальні проблеми розвитку музеології» - це проблеми пам`яткознавства та охорони позамузейних пам`яток, культурного туризму, музейного джерелознавства, музейної соціології, музейної психології, музейної інформатики.

Ранній європейський романтизм і готика в культурі

Курс присвячено вивченню культурних течій передромантизму та раннього романтизму в культурі Німеччини, Англії і Франції. Дисципліна покликана висвітлити культурологічну специфіку романтизму як першого післяпросвітницького явища західноєвропейської культури Нового часу. Курс має на меті поглибити і систематизувати у студентів знання про динаміку становлення романтизму як ментального феномену в культурі європейських країн та ознайомитися із його регіональною специфікою. Також значну увагу у курсі присвячено готиці як культурному феномену передромантизму. Лекційні заняття присвячені вивченню історичного і філософського контексту у формуванні культури романтизму – зокрема, вивчаються такі явища, як наполеонівіські війни та роль німецької філософії у підготовці ментального підґрунтя до появи романтизму як явища. Практичні заняття буде присвячено вивченню літературних першоджерел – романтичної есеїстики, готичних повістей та нової історичної романістики. Студенти готуватимуть доповіді за неперекладеними першоджерелами та навчальною літературою. Упродовж практичних занять буде проводитися тестування. Курс із вивчення раннього романтизму та готики є необхідним для опанування професій фахівця з кіноматографії, сучасної наукової фантастики та дослідника історії національних та націоналістичних ідеологій, фольклориста, етнографа.

Історія музичного мистецтва

Курс висвітлює історію українського, та європейського музичного мистецтва від доби античності до початку XXI ст., простежує шляхи формування музичних стилів і жанрів, а також вивчає та аналізує творчість видатних композиторів.

Музеєзнавство в країнах Центральної та Західної Європи

Особливості розвитку музейництва в різних регіонах світу. Історичний і сучасний досвід музейної справи в країнах центральної та Західної Європи. Музейна політика й музейне законодавство. Музеєзнавча періодика. Стратегія музеєзнавчих досліджень

Східнохристиянська культура

її адаптації у східнослов’янському цивілізаційному просторі. У межах курсу розглядається базова Східнохристиянська макроцивілізація, зокрема репрезентована Візантією від її витоків до занепаду; аналізується дуалізм пізньоантично-язичницької та християнсько-аскетичної традицій (через її маркери Іподром та Храм); становлення християнської догматики (Вселенські собори), іконології (іконоборництво/іконошанування) та розвиток месіанської ідеї у сакральному вимірі. Злети візантійської творчості аналізуються через культурні епістеми: «золотий вік Юстиніана», Македонське, Комнінівське і Палеологівське «відродження». Розглядається формування «візантійської співдружності» країн Південно-Східної Європи; простежується моделюючий східнохристиянський чинник Києворуської субцивілізації, а також візантійська константа та її переосмислення у Східнослов’янській цивілізації Нового часу. На підставі поняття «Візантія після Візантії» аналізується контроверсійний, проте безумовно визначний вплив візантійського феномену на сучасні соціокультурні процеси.

Загальна музеологія

Культура Європи межі XiX-XX ст.: модерн, символізм, декаданс

Курсова робота

Проміжна робота навчального характеру, що засвідчує знання основних засад написання наукового тексту. У ній студент має показати вміння підбирати й осмислювати дослідницьку літературу та джерела з конкретного питання, коректно формулювати мету й реферувати думки попередників та інформацію джерел, логічно будувати й структурувати власний текст, стисло обґрунтовувати висновки, правильно оформлювати науково-довідковий апарат.

Музейні фонди: основні напрямки та специфіка діяльності

Загальна характеристика музейного фонду України. Структура музейного зібрання. Склад і типологія фондів різних музеїв. джерела, етапи та методи комплектації. документування під час комплектації. облік фондів музеїв. Фондова документація. Наукова паспортизація і каталогізація. вивчення музейних зібрань й окремих предметів. Методика атрибуції. Збереження музейних зібрань. Консервація та реставрація.

Дискуси ідентичності європейської культури

Курс « Дискурси ідентичності і розвитку Європейської цивілізації надає студентам теоретичні та фактичні знання у царині розвитку системного опису і пояснень ідентифікаційних складових європейського «цивілізаційного вибору». Останні, з точки зору цивілізаційної ретроспекції складають з певної системи історичних подій цивілізаційної розмірності та закріплення цього вибору певними типами соціально - економічних, політичних, релігійних та мистецьких практик. Останні стають основою дискурсивних просторів осмислення багатьох складових історичної ситуації з яких походить її подальша розбудова у тривале структуроване і впорядковане існування, яке від початку ХХ ст. до середини 60 -х років ХХ ст. описували в поняттях цінностей та залишались містком до поняття культури. Попри зовнішню застарілість ціннісного розуміння культури, воно відкрило можливість розглядати історію не як ходу у ритмі дихотомії «прогрес - регрес», а як більш олюднену ходу історії, де постійно відбувається життєве оцінювання історичної ситуації ( відкриття у ній ступеню і часу перспектив зростання можливостей кожної людини крізь відповідні особисті життєві витрати та витрати життя поколінь). Тому революція ставала для такого підходу подією «прискорення» ходи до суспільних ідеалів які визначаються під кутом звільнення від обтяжливих проблем та накопичених конфліктів.

Дискуси ідентичності європейської культури