Дисципліни
Історія культури Європи
Курс «Історія культури Європи» входить до блоку історико-культурних дисциплін бакалаврської програми «Культурологія», його адресовано студентам-культурологам першого року навчання. Курс розраховано на один учбовий семестр, обсяг курсу – 30 лекційних годин та 12 годин семінарських занять. В кінці семестру передбачається складання іспиту. Лекційний матеріал, топіка курсу охоплює головні періоди європейського культурного процесу від так званого Грецького дива (античного старту Європи) до епохи модерності включно. Курс спрямований на ознайомлення студентів із сучасною історико-культурною репрезентацією (картиною розвитку) європейської культурної свідомості в її типологічній єдності та стадіальному і регіональному різноманітті. Автор намагався врахувати диверсифікацію європейського культурного простору, так само як і фактор перманентних змін (протеізм) у картині європейської культури. Але при цьому курс базується на уявленні про принципову єдність у різноманітті європейського культурного життя на різних етапах та в різних регіонах (субсистемах) – принцип ex pluribus unum. Фундаментом такої парадигматичної єдності європейської культури розглядаються антична спадщина (давньогрецька та римська складова, спадщина Pax Romana), християнська культура пізньої античності та раннього середньовіччя у відносинах конфлікту, толерантності, діалогу та перспектив синтезу.
Антична культура
Курс «Антична культура» входить до блоку історико-культурних дисцип-лін бакалаврської програми «Культурологія», його адресовано студентам-культурологам 3-4 року навчання, а також студентам інших спеціально-стей, що хочуть розширити свої знання про культуру класичного греко-римського світу та отримати системне уявлення про античний тип культу-ри, його базові поняття і цінності, місце в європейському цивілізаційному процесі і значення для соціокультурних контекстів сучасності. Курс роз-раховано на один учбовий семестр, обсяг курсу – 28 лекційних годин та 12 годин семінарських занять разом з додатковими годинами на самостійну роботу. В кінці семестру передбачається складання заліку у формі тесту. Лекційний матеріал охоплює вузлові моменти теми античної культури з урахуванням науково-культурного досвіду і традицій європейського анти-кознавства, його фундаментальних досягнень протягом останніх століть і сформованого тут загальновизнаного канону текстів і тем (культурологем античності). Курс акцентує проблематику полісного соціума, концепт ан-тичного індивіда як громадянина, динаміку античності (від полісу до сві-тової держави, від громадянина до підданого, від політеістичного язични-цтва до християнського монотеїзму), ментальність греків і римлян (апо-ллонічне та діонісійське у грецькому світогляді), картини світу, сприйняття простору і часу в античності, раціональне та ірраціональне (міф) в антич-ній культурі, концепції долі тощо. Специфікою авторського проекту є визнання фундаментального зна-чення явища античного полісу (єдність соціогенеза та культурогенеза), по-літеістичної ментальності та ігрового принципу агоністики для реконстру-кцій давньогрецької культури в цілому. Курс «Антична культура» пов’язаний з іншими курсами блоку, на-приклад, з курсом «Культура Відродження» і «Культура Європи Нового часу».
Археологія та давня культура
Упродовж навчального курсу студенти отримують базові знання з вивчення старожитностей культури та опановують "кабінетну" аналітичну діяльність археологів (що є зазвичай наслідком польової та камеральної роботи відповідно). Лекційна частина вводить студентів у тематичну термінологію та пропонує розуміння ключових етно- та соціокультурних змін розвитку людства на прикладі оцінки матеріальних артефактів минулого. Під час викладу слухачам демонструється численний тематичний візуальний та музичний контент задля забезпечення повноцінного долучення аудиторії до відповідних етнокультурних регіональних традицій. Практичні заняття передбачають виступи учасників на семінарах, підготовку ними презентацій, написання контрольних та тематичних творчих письмових робіт тощо. Закономірності й тенденції розвитку культури давнього людства до античного часу на території зарубіжної Європи, до часів Київської Русі та до часів Великих географічних відкриттів у Новому світі в країнах Азії й Африки. Культурно-історичні та природно-кліматичні епохи, їхні періоди й етапи. Спільні закономірності розвитку давньої та сучасної культури, еволюційний і циклічний розвиток культури. Археологічні джерела і методика визначення культурно-історичної цінності пам’яток давньої культури, проведення їхньої первинної наукової фіксації. Передбачено двотижневу археологічну практику.
Стародавні цивілізації Сходу
Упродовж навчального курсу студенти опановують понятійний апарат та методологію вивчення цивілізаційних процесів; систематизують знання про основні риси та здобутки класичних цивілізацій стародавнього Близького Сходу. Лекційна частина відпершу знайомить студентів із методологією та понятійним апаратом; далі виклад йде за поступальною хронологією від перших ранньодержавних інституцій Близького Сходу IV тис. до н.е. і до цивілізаційних трансформацій елліністичної доби відповідно. Під час викладу слухачам демонструється численний тематичний візуальний та музичний контент. Практичні заняття покликані продемонструвати навички ідентифікації в цивілізаціях давнини етнокультурних патернів, парадигм культурних традицій тощо
Науково-дослідний семінар: "Парадоксальність філософського мислення Григорія Сковороди"
В 2022 року в Україні відзначили 300-ліття від дня народження Григорія Сковороди. До відзначення ювілею готувався і гуманітарний факультет НаУКМА. Однією з перших подій, яка стала предтечею святкувань, були огляд та обговорення фільму, присвяченого Григорію Сковороді "Відкрий себе". Цю подію ініціювала д-р Ольга Брюховецька із командою кіноклубу НаУКМА. Разом з тим це поки що єдина ініціатива кафедри в плані відзначення ювілею знаменитого могилянця. Декан ФГН проф. Марина Ткачук звернула увагу на те, що потрібно ширше ознайомити могилянських студентів із поглядами Сковороди, аби таким чином можна було впроваджувати його праці у контекст сучасного інтелектуального дискурсу. Зважаючи на слушність пропозиції пропоную впровадити до циклу фахових вибіркових дисциплін дослідницький семінар "Парадоксальність філософського мислення Григорія Сковороди"
Соціокультурний розвиток людства
Курс відповідає навчальному плану підготовки бакалаврів зі спеціальності 034 Культурологія і є нормативною дисципліною. Осмислення розвитку людства з часів ранньої первісності і до наших днів є метою цього спецсемінару (семінару дослідницького типу). Впродовж V - VI семестрів увага акцентується на стадії формування передумов ранніх цивілізацій (X - III тис. до н.е.), стадії ранніх цивілізацій давнини (III – I тис. до н.е.) та стадії традиційних цивілізацій (поч. I тис. до н.е. – XVI ст.), а також на окремих проблемах, які існують у вивченні соціокультурного розвитку людства. Спецсемінар дозволяє опанувати методологію та методику дослідження первісності, давніх та традиційних суспільств у всіх їхніх проявах.
Соціальна і культурна антропологія
Курс «Соціальна і культурна антропологія» є однією зі складових циклу нормативних навчальних дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня з підготовки бакалаврів. Цей курс надає студентам можливість отримати базові теоретичні знання з історії розвитку теоретичних узагальнень польових практик дослідження культурних комплексів неписьменних народів, так і входження деяких культурних явищ сучасної епохи до компетенції антропології. Семінарські заняття спрямовано на опанування ідей та концепцій класиків культурної і соціальної антропології та опанування зразків їхнього культурологічного узагальнення. Курс передбачає засвоєння основних концепцій та понять соціальної і культурної антропології шляхом опанування базових текстів та оригінальних коментарів у перекладах українською та мовою оригіналу з метою напрацювання питань до їхнього обговорення на семінарських заняттях. Оскільки семінарські заняття проходять раз на два тижні, то нормативна кількість опрацьованих сторінок літератури до семінару становить 100 сторінок. Курс «Соціальна і культурна антропологія » є важливою складовою підготовки бакалаврів за спеціальністю 034- Культурологія до фахової діяльності у галузі освіти та гуманітарних науках
Китайська класична культура
Програма з курсу «Китайська класична культура» відповідає навчальному плану підготовки бакалавра з базової вищої освіти «Культура» і є важливим доповненням до циклу фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін з культурології, але також може слугувати для всебічного розвитку студентів інших спеціальностей гуманітарного спрямування. Курс надає загальні уявлення про класичну культуру Китаю, її засади та історичний розвиток, знайомить студентів із різними аспектами класичної китайської культури – міфологією, засадничими принципами світогляду, суспільними цінностями та ідеалами, релігійно-філософськими вченнями (конфуціанством, даосизмом, китайським буддизмом), ієрогліфічною писемністю, художньою літературою, мистецтвом, архітектурою, звичаями та традиціями тощо. Доступ до курсу на DistEdu: «Китайська класична культура» MS Teams – команда «Китайська класична культура»
Декоративно-прикладне мистецтво та ремесла у XXI столітті
Курс спрямований на те, аби розкрити інформацію з історії ремесла та його художні традиції. розглянуто специфічні риси ремесел різних регіонів, технологічні особливості виготовлення предметів із різних матеріалів, їхні художні особливості та знакові функції.
Арт-маркетинг: як просувати культурний продукт
бакалавра з базової вищої освіти «Культура». Курс відбувається в рамках проєкту Інтеграція у вищу формальну освіту навчальної дисципліни «Арт-маркетинг» для студентів бакалаврату на базі НаУКМА за сприяння комунікаційної агенції Friends of Brands. Курс «Арт-маркетинг» є вибірковою дисципліною і доповнює цикл фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін з Культурології. Мета курсу – набуття теоретичних та практичних знань про те, як просувати власний культурний продукт. Курс дає можливість набути базових знань про презентацію культурних проєктів для публіки та інвесторів, організацію роботи зі ЗМІ та проведення інтерв’ю, планування комунікаційної стратегії й ефективне використання соціальних мереж для просування та інше. Курс «Арт-маркетинг» розраховано на студентів – культурологів (бакалаврат), ІV курс, факультет гуманітарних наук, напрям підготовки «Культура» (Культурологія). У розробці курсу брала участь комунікаційна агенція Friends of Brands, що створює комплексні рішення для просування брендів і суспільних ідей (більше інформації: fob.in.ua). У 2019 році агенція успішно організувала та провела навчальний курс "Арт-Маркетинг: Як просувати власний культурний продукт" для митців, що вже працювали у сфері культури (https://mmr.ua/show/art-marketing_yak_prosuvati_vlasniy_kulyturniy_produkt). Навчальна дисципліна "Арт-маркетинг" ґрунтується на реальному досвіді українських діячів культури та бізнесу, експертів, митців та покликана стати основою для запровадження подібних курсів по всім вищим навчальним закладам країни. У розробці курсу використано досвід та експертизу Катерини Тейлор, Ольги Малиш, Оксани Хмельовської, Олександра Буянкіна, Антона Семиженка, Катерини Аврамчук.
Культура доби Бароко
Характеристика бароко як типу культури, місця культурно-історичної доби бароко в історії європейської культури. опис барокового світогляду та світосприйняття. Головні феномени, факти, постаті культури бароко. Періодизація й хронологія бароко, локальні стилі (варіанти), специфіка українського бароко. Антропологія бароко. взаємодія вченої та народної культури в добу бароко. Традиції вивчення та сучасні інтерпретації барокового типу культури.
Практика педагогічна
Ознайомлення зі специфікою роботи в тих середніх закладах освіти, на базі яких проводиться практика (як правило, на базі гімназії «Києво-Могилянського колегіуму» та ліцею № 100 «Поділ»), з особливостями викладання в них культурологічних дисциплін. Проведення 1-2 позакласних занять або заходів. відвідування уроків учителів із дисциплін гуманітарного напряму та їх загальнопедагогічний аналіз. Підготовка та проведення 2-4 пробних та 2 залікових навчальних занять. відвідування занять, які проводять однокурсники-практиканти, їх аналіз та обговорення. Участь у методичних семінарах, які проводить керівник практики. Підготовка звітних документів (методичної розробки одного з проведених уроків чи інших форм організації навчання; розробки-аналізу одного із занять, яке проводили вчителі або однокурсники; звіту про проходження практики).