Дисципліни
Психологічні та психоаналітичні підходи у культуроогії
На основі розгляду першоджерел та подальших критичних розвідок психоаналіз подається як культурний феномен, як культуротворний фактор і як культурологічна дослідницька парадигма. Мета курсу – сформувати цілісне уявлення про психоаналіз, як про явище, що виникло й розвивалось у відповідь на потреби культури; його вплив на актуальні трансформації культури та на схеми інтерпретації її розвитку
Українська ідентичність: перспективи та виклики
Пропонований курс є авторським екскурсом, який простежує витоки, досліджує виклики та окреслює перспективи формування української ідентичності з огляду на культурно-цивілізаційний контекст. Національна ідентичність виступає культурно-історичним феноменом, актуалізація якого притаманна нашому часові, адже цей дискурс легітимізує геополітичні пертурбації, визвольні рухи, військові конфлікти та пов’язані з ними змінення траєкторій людських доль, що потребує теоретичного обґрунтування параметрів поняття «ідентичність», й це обумовлює актуальність пропонованого курсу. Наразі не існує комплексної теорії ідентичності у європейській гуманітаристиці, незважаючи на численні розробки її різноманітних аспектів від модерної доби до сучасності. Зокрема в Україні проблема національної ідентичності донедавна була відкритою, отже потребує вирішення за доби інтеграційного форсажу у безмежному просторі глобалізаційних викликів, гібридних конфліктів та військового протистояння. Протеcтна ідентичність консолідує політичну націю, живить її спротив, адже народ, позбавлений ідентичності є лише аморфним населенням на певній території. За великим рахунком, у кривавій війні, що нині триває, українці відстоюють власну ідентичність від нав’язування чужої, тобто стадію теоретичного осмислення у нашому випадку, замістила стадія практичної реалізації, що не відміняє наукового аналізу явища української ідентичності. Передусім конструювання ідентичності є інтелектуальним процесом, вона народжується і локалізується у свідомості; істотною характеристикою ідентичності є її динамічність та діалогічність. Відтак колективна ідентичність постає як перебіг і результат складного процесу ідентифікації спільноти, що характерно для формування національної ідентичності незалежної України. Інтенційними характеристиками ідентифікаційних процесів виступають національна ідея та національна міфологія. Тож мета курсу полягає у науковій рефлексії щодо культурно-історичного феномену національної ідентичності в українській репрезентації на широкому культурно-цивілізаційному тлі.
Постмодернізм
Курс є необхідною складовою частиною вивчення теорії культури. Він дає можливість навчити студентів магістеріуму орієнтуватися в сучасному креативному світі та гуманітарному знанні , самостійно використовувати засвоєні концепції та поняття у своїй науково-дослідницькій діяльності. Курс орієнтований на поглиблене вивчення однієї з впливових традицій сучасного мислення, потенціал якої досі не вичерпано, Постмодернізм довго впливав і позараз впливає на продукування культури. Студенти виконують творчі завдання з інтерпретації проявів постмодерних та метаможерністських тенденцій в культурі, які взаємооцінюються шляхом їх обговорення на семінарських заняттях, виконання групового або індивідуального дослідницького завдання та захисту його на заліку
Управління культурними проєктами та ініціативами
Програма курсу « Управління культурними проектами та ініціативами» відповідає навчальному плану підготовки магістра і є необхідною складовою частиною вивчення циклу фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін з Культурології. Курс дає можливість набути базових знань про діяльність ключових інституцій, що працюють з культурною спадщиною (GLAHM: Galleries, Libraries. Archives, Heritage, Museums). А також курс має на меті надати студентам практичні навички для імплементації культурних проєктів, роботи з публікою, інвесторами, організацію роботи зі ЗМІ, планування комунікаційної стратегії й ефективне використання соціальних мереж для просування та інше. Курс розраховано на студентів – культурологів (магістратура), ІІ курс, факультет гуманітарних наук, напрям підготовки «Культурологія», але він також може бути корисним слухачам інших гуманітарних спеціальностей.
Етнокультурні процеси Старої Європи
Впродовж навчання на курсі опановують роботу з науково-аналітичною базою з проблем історії культури та пам’яткознавства, вчаться самостійно знаходити нові джерела та формулювати дослідницькі проблеми; набувають звичку до плюральності та готовність до нової інформації в контексті активного самовдосконалення. Лекційна частина вводить студентів у дослідницький історико-культурний дискурс навколо етнічних та соціальних трансформацій у Східній та Північній Європі від часів розпаду індоєвропейської спільності до доби державотворення IX-XI ст. Під час викладу слухачам демонструється численний тематичний візуальний та музичний контент. Практичні заняття стимулюють у магістрів звертання до критичного порівняльного аналізу суперечливих висновків та спостережень; учасники моделюють науково-практичну діяльність з культурологічної проблематики: власне, семінари подані тут як пленарні засідання наукових конференцій, як колоквіуми та презентації з обговореннями, а творча письмова робота постає аналогом академічної публікації тощо.
Методика викладання культурологічних дисциплін у закладах освіти
Сьогоднішній світ міняється бурхливо та незворотньо. Пересічному користувачу сучасних медіа важко сприймати поточні новини неупереджено, і ще важче відрізнити справжні факти щодо певної ідентичності або чиєїсь мистецької спадщини від масово тиражованих тематичних спекуляцій. Для цього потрібен інтегральний міждисциплінарний погляд ерудованого фахівця, котрим безумовно здатен виступити культуролог. Тому саме культурологія наразі є потрібною як ніколи до того. Водночас адекватних фахівців бракує. При тому що культурологічний погляд можна випрацювати і у фахівців із інших галузей. Для цього потрібні методика та викладацька майстерність.
Практика педагогічна
Головна мета педагогічної практики полягає в закріпленні теоретичних знань і набутті студентами відповідних практичних умінь, навичок, Педагогічна практика носить міждисциплінарний характер, ґрунтується на знаннях із педагогіки, методики викладання, психології та фахових дисциплін формуванні ключових компетентностей із основних напрямів викладацької діяльності у ВНЗ України. Педагогічна практика створює умови для формування у студентів навичок виконання функцій викладача, а саме: здійснювати теоретичну та практичну підготовку до викладання навчального предмету.
Культура і цивілізація
Запропонований дослідницький семінар фіналізує та підсумовує набуті студентами знання за напрямком «культурологія». Упродовж навчання студенти збагачують власну ерудицію, розширюють культурний плюралізм та гнучкість інформаційного сприйняття; вчаться системному баченню в нормах постенкласичної парадигми наукового знання тощо. Лекційна частина ознайомлює студентів з проблемними аспектами соціокультурного розвитку людства та їх антропологічною рецепцією за різних підходів; дозволяє зануритися в усвідомлення інтегральних культурно-цивілізаційних маркерів давнини та сучасності в актуальних, часто – в мультидисциплінарних контекстах. Під час викладу слухачам демонструється численний тематичний візуальний та музичний контент. Задля практичних занять учасники опрацьовують чимало інтегрального матеріалу та пробують різні шляхи його рецепції та використання: студенти сумісно творять презентації (індивідуальні та групові), обговорення, диспути, круглі столи, peer-learning, ситуативно-рольове моделювання тощо. По завершенню магістри зможуть не лише усвідомити свій рівень кваліфікації у галузі, але й побачити конкретні вектори застосування свого культурологічного потенціалу за сучасного попиту
Філософія гуманітарного знання
Курс «Філософія гуманітарного знання» є однією із складових нормативних навчальних дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня з підготовки магістрів. На лекціях, в межах ознайомлення з тлумаченнями особливостей «гуманітарного знання», розкриваються ідеї, програми та теорії філософії, які перетворили концептуальні репрезентації гуманітарного нові критичні аналітики, що принесли зміни у репрезентації гуманітарного знання як тяглої історії руху його самовизначення в межах репрезентації : рецепції критики «історицизму» історично – дієвого мислення у поезії, естетичного досвіду, неоднозначності у визначенні структурних особливостей наративної історії, моделей пояснення у наративній історії, методології історії мистецтва, визначення мистецтва в пост - історичну епоху, досвіду філософії як мета - психології, семантики темпоральності історичного наративу, теорії дискурсивної формації, археології знання як методу та методологічної антитези «history of ideas», визначення епістемічного простору гуманітарного знання. Семінарські заняття спрямовано на опанування провідних ідей та концепцій філософського визначення особливостей гуманітарного знання Ф. Анкерсміта, Ґ. - Ґ Гадамера, Е. Ґомбріха, К. Гірца, А. Данто, К. Поппера, П. Рікера, М. Фуко шляхом читання оригінальних праць, їхнього обговорення на семінарських заняттях та виконання індивідуального письмового завдання.
Українське мистецтво: теорія, історія, критика
Курс сприяє аналітичному осмисленню історії українського мистецтва. Мета курсу – формування комплексного знання студентів про історію українського мистецтва від давніх часів до сучасності у багатоманітності його стилів та жанрів. Логіка курсу відповідає хронології історико-культурних епох, розкриваючи специфіку розвитку мистецтва в українському національному контексті. Основним тематичним фокусом курсу є розвиток українського мистецтва ХХ-ХХІ століть. У взаємодії зі знаннями із суміжних дисциплін вивчення історії художньої культури сприятиме формуванню цілісного уявлення про українську культуру, глибшому розумінню характеру взаємодії різних видів мистецтва та закономірностей їхнього національного розвитку.
Практика переддипломна
Переддипломну практику запроваджено відповідно до напряму професійної підготовки: 034 «Культурологія» магістрів кафедри культурології НаУКМА й спрямовано на оволодіння навичками, необхідними для подальшої дослідницької роботи у наукових установах сфери культури. Базою практики є Інститут культурології НАМ України. Умови пракики: наявність попереднього варіанту магістерської роботи, який у процесі практики очікувано зазнає вдосконалення теоретичних положень та їхньої апробації у межах профільного науково-дослідницького колективу (зокрема у формі презентації провідних тез магістерської роботи на науковому Круглому столі)Тож мета практики полягає у засвоєнні студентами-практикантами проблематики культурологічних дослідницьких полів, що домінують у вітчизняній гуманітаристиці. Провідні завдання практики: вміти відрефлексовувати власну позицію в межах гуманітарного дослідницького поля; створити науковий проект та провести наукові дослідження з конкретної проблеми.
Міська культура та повсякдення: антропологія міста
Цей курс є органічним продовженням курсу «Порівняльна етнологія» і розрахований на те, аби глибше розкрити студентам ті процеси, що відбуваються у культурі міського середовища. Місто постає не лише як об’єкт дослідження урбаністичних тенденцій, а і як простір із власними культурними традиціями. Матеріал, запропонований у лекційній та семінарській частинах, допоможе студентам глибше проаналізувати явища, що склалися саме у міському соціумі, і виокремити специфічні риси, притаманні культурі повсякдення саме міста. Зокрема проблематика лекційних та семінарських занять торкатиметься тих характерних рис міської культури, що склалися в межах різних регіонів України
Магістерська робота
Метою написання й захисту дипломної роботи є вироблення у здобувача компетенції з постановки наукової проблеми й адекватного її розв’язання культурологічними методами. Вибір об’єкта і предмета .має визначатися предметним полем культурології. Конкретні поставлені у дослідженні завдання мають відповідати досягненню загальної мети. Висновки роботи мусять відповідати на питання, поставлені у переліку завдань. Список літератури має бути оформлений згідно з ДСТУ.
Комплексний кваліфікаційний екзамен
Метою екзамену як підсумкового контролю є з’ясування рівня компетентності випускника у розв’язанні культурологічних завдань, та здатності перейти на наступний рівень освіти. Крім загальної суми знань, оцінюється здатність відповідати на питання й орієнтуватися у проблематиці культури сучасного світу. Перелік питань відповідає змісту курсів, прослуханих студентами протягом навчання. Екзамен має показати здатність випускника виконувати посадові обов’язки у його подальшій роботі.
Оглядові лекції до комплексного кваліфікаційного екзамену
Метою є підготовка студентів до комплексного кваліфікаційного екзамену. Викладачі читають лекції з наступних дисциплін: Антропологія повсякдення, Постмодернізм, Психоаналіз і культура, Етнокультурні процеси давньої Східної та Північної Європи, Постструктуралізм, Семіотика культури, Сучасне мистецтво: концепції та практика, Екранні мистецтва та візуальна культура, Методологія наукового дослідження, Філософія гуманітарного знання.